Герц (кратер)
Герц (Hertz) — кратер на зворотному боці Місяця. Діаметр — 83 км. Був відкритий на знімках космічного апарата «Луна-3», зроблених 1959 року. Дослідники цих знімків назвали його на честь німецького фізика 19 століття Генріха Рудольфа Герца[1][2][3], а 1961 року ця назва була затверджена Міжнародним астрономічним союзом[4]. Сателітних кратерів не має[4].
| Герц лат. Hertz | ||||
.png) (ширина зображення — 120 км) | ||||
|
Мозаїка знімків зонда Lunar Reconnaissance Orbiter | ||||
| 13°19′ пн. ш. 104°34′ сх. д. / 13.32° пн. ш. 104.56° сх. д.Координати: 13°19′ пн. ш. 104°34′ сх. д. / 13.32° пн. ш. 104.56° сх. д. | ||||
| Небесне тіло | Місяць | |||
| Тип | метеоритний | |||
| Діаметр | 83 км | |||
| Середня глибина | 4000 м | |||
| Епонім | Генріх Герц | |||
| Назву затверджено | 1961 | |||
| У базах даних | ||||
 Герц у Вікісховищі | ||||
Розташування ред.
Координати центру кратера Герц — 13°19′ пн. ш. 104°34′ сх. д. / 13.32° пн. ш. 104.56° сх. д.[4]. Він входить до примітної трійки кратерів, що межують один із одним: його південно-західний край перекритий дещо меншим кратером Мойсеєв Z, а південний край останнього — ще меншим кратером Мойсеєв. За 50 км на північний схід від Герца лежить значно більший кратер Флемінг, за 60 км на північний захід — менший кратер Мебіус, а за 70 км на захід — пара 45-кілометрових кратерів Гінцель G та Гінцель H. Більш далекі його сусіди — кратер Аль-Хорезмі на південному сході, Гінцель на заході та Попов на північному заході.
Опис ред.
Кратер Герц має досить чіткий вал з терасами та зсувами. На півночі він перекритий безіменним 15-кілометровим кратером, а на південному заході дещо деформований кратером Мойсеєв Z. Дно без лави та тріщин[5]; є невелика центральна гірка. Вал найвищий на південному заході, де сягає 4,7 км над рівнем дна; в інших місцях його висота складає здебільшого 3,6–4,1 км[6]. З'явився цей кратер у нектарському періоді[7].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Whitaker E. A. Mapping and Naming the Moon: A History of Lunar Cartography and Nomenclature. — Cambridge University Press, 2003. — P. 232, 233. — ISBN 9780521544146.
- ↑ Barabashev, N. P.; Lipsky, Y. N.; Mikhailov, A. A. (translated by N. Winkels). Atlas of the Far Side of the Moon. — The University of Michigan, 1961. — P. 38, 41c, 59.
- ↑ Карта обратной стороны Луны (составлена по снимкам аппарата «Луна-3»). ЦНИИГАиК и ГАИШ. 1960. Архів оригіналу за 6 січня 2014. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ а б в Hertz. Gazetteer of Planetary Nomenclature. International Astronomical Union (IAU) Working Group for Planetary System Nomenclature (WGPSN). 18 жовтня 2010. Архів оригіналу за 14 січня 2014. Процитовано 8 квітня 2015.
- ↑ Морфологічний каталог кратерів Місяця = Морфологический каталог кратеров Луны / Ж. Ф. Родионова, А. А. Карлов, Т. П. Скобелева и др. Под общей редакцией В. В. Шевченко. — М. : Изд-во МГУ, 1987. — 173 с. Архив.
- ↑ За даними лазерного альтиметра на супутнику Lunar Reconnaissance Orbiter, отриманими через програму JMARS [Архівовано 22 січня 2019 у Wayback Machine.]
- ↑ Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
Посилання ред.
- Карта регіону з актуальними назвами деталей поверхні [Архівовано 27 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Герц [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.] на знімках місій програми «Аполлон»
- Герц [Архівовано 31 травня 2018 у Wayback Machine.] у The-Moon Wiki