Герцогство Кантабрія

Буферна держава, створена Вестготським королівством на землях кантабрів і басків

Герцогство Кантабрія (ісп. Ducado de Cantabria, кантаб. Ducáu de Cantabria) — марка, створена вестготами в північній Іберії для охорони кордону з кантабрами та басками. Точні його межі невідомі, але, мабуть, воно включало Кантабрію, частини Північної Кастилії, Ла-Ріоху та, можливо, західні райони Біскайї та Алави.

Приблизні межі герцогства Кантабрія

ІсторіяРедагувати

Двома основними містами Кантабрії до її завоювання готами були Амая (на півночі Бургоса) та місто Кантабрія, яке, як вважається, розташовувалось недалеко від сучасного Логроньо. Обидва міста були зруйновані в 574 році Леовігільдом, що убив багатьох їх жителів. Легенда про це знищення надовго залишилася в пам'яті постраждалих народів. Єпископ Брауліо Сарагоський (631-651) писав у своєму Житті святого Еміліана, як той пророкував знищення Кантабрії через їхні можливі гріхи. Поширена думка, що навернені біженці з міста Кантабрія заснували монастир Богоматері Кодеської в Наваррі.

Сенат Кантабрії, згаданий у роботі святого Еміліана, свідчить про місцеву знать та та правлячу дорадчу асамблею, які могли бути останніми незалежними іспано-римськими провінційними властями. Також подаються деякі імена, такі як автохтонні Сікорій або Туентій, без чіткої етнічної приналежності, та латинські імена Гонорій та Непотіан.[1]

У 581 році, безпосередньо перед великими франкськими походами проти басків та встановленням герцогства Васконія під сюзеренітетом франків, граф Бордо Галакторій згадується поетом Венанцієм Фортунатом як воюючий як з басками, так і з кантабрами,[2] в той час як Хроніка Фредегара описує тіньового герцога Кантабрії Франсіо, який правив протягом тривалого періоду за деякий час до успішних походів Сісебута проти басків і кантабрів. Археологічні відкриття останніх десятиліть виявили, що культурні та економічні впливи, і навіть невеликі групи людей на прилеглих до басків територіях, що колись були частиною герцогства або частково обмежувались ним, походили далеко з-за меж Піренеїв протягом часового проміжку з вакуумом влади або, в кращому випадку, політичної невизначеності.[3]

 
Пенья Амая, місце, де знаходилось стародавнє кантабрійське місто Амая. Розташована на півдні герцогства, та виглядає як сторожова вежа в кастильському напрямку

У пізньому вестготському періоді, на другому етапі після поразки кантабрів в VI столітті, герцогство Кантабрія описується як буферна зона, про що свідчать постійні бої між вестготами та басками. У 670 році король вестготів Вамба проводив там кампанію проти басків, почувши про повстання в Септиманії. Повідомлення про якогось герцога Педро Кантабрійського, батька Альфонсо I Астурійського, засвідчено в астурійських документах IX століття у перші роки завоювання Іспанії Омеядами.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Collins, Roger (1983). Early Medieval Spain. New York: St. Martin's Press. с. 106. ISBN 0-312-22464-8. 
  2. Douglass, William A. Bilbao, Jon (2005). Amerikanuak. Basques in the New World. Reno: University of Nevada Press. с. 29. ISBN 0-87417-625-5.  Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  3. Alzualde, A.; Izagirre, N.; Alonso, S.; Rivera, N.; Alonso, A.; Azkarate, A.; de la Rúa, C. (1 January 2007). Influences of the European Kingdoms of Late Antiquity on the Basque Country: An Ancient‐-NA Study. Current Anthropology 48 (1): 155–162. JSTOR 510464. doi:10.1086/510464.