Відкрити головне меню

Герцогиня де Поліньяк
Duchesse de Polignac
Duchess de Polignac.jpg
Ім'я при народженні Йоланда Мартін Габріель де Поластрон
Народилася 8 вересня 1749(1749-09-08)
Париж, Франція
Померла 9 грудня 1793(1793-12-09) (44 роки)
Відень, Священна Римська імперія
·злоякісна пухлина
Громадянство
(підданство)
Royal Standard of the King of France.svg Франція
Діяльність Фрейліна
Відомий завдяки фаворитка Марії Антуанетти, Гувернантка королевських дітей
Володіє мовами французька[1]
Титул Герцог
Конфесія Римо-католицька церква
У шлюбі з Жуль Франсуа Арман
Діти Жуль де Поліньяк, Аглая (герцогиня де Грамон)

Йола́нда Марті́н Габріе́ль де Поластро́н (фр. Yolande Martine Gabrielle de Polastron), більше відома як Графиня, а пізніше як Герцогиня де Поліньяк (фр. Duchesse de Polignac) (8 вересня 1749, Париж — 9 грудня 1793, Відень) — фаворитка королеви Марії-Антуанетти, гувернантка королевських дітей. Під час Французької революції уособлювала старий режим, через її марнотратство й ексцентричність належала до списку ворогів революції. Решту життя провела у вигнанні, померла у Відні, невдовзі після страти Марії-Антуанетти.

БіографіяРедагувати

Йоланда Мартіна Габріель де Поластрон народилася у Парижі, походила із старого аристократичного роду. Сім'я не була заможньою, дитинство провела у Лангедоку. По материнській лінії її дідом був Рене Еро, який служив головою поліції Парижа між 1725 і 1739 роками. У дитинстві рано втратила матір, Жанну Шарлотту Еро і у віці трьох років була відправлена на виховання до монастиря. У 1767 році, коли їй виповнилося 18 років вийшла заміж за графа Жуля де Поліньяка, капітана французької армії. У шлюбі народилося четверо дітей.

За запрошенням сестри чоловіка у 1775 році під час офіційної аудієнції була представлена перед королем та королевою у Версалі. Графиня де Поліньяк відразу сподобалася королеві Марії-Антуанеті, яка навіть погодилася допомогти виплатити сімейні борги. За визнанням сучасників, Йоланда де Поліньяк мала веселу вдачу і приємну, чарівну зовнішність, певний час належала до найближчого оточення королеви. Саме завдяки графині де Поліньяк королева у приватному маєтку Малий Тріанон вела розкішний та безтурботний спосіб життя, спонсорувала театральні постановки, художні твори, тощо.

Мадам де Поліньяк користувалася значним впливом не тільки на королеву, але й на увесь двір. У 1782 році її чоловік отримав титул герцога, а саму Йоланду було призначено на почесну посаду гувернантки королевських дітей. Під час революційних подій 1789 року через свою екстравагантність та марнотратство потрапила до списку ворогів революції. Зображення герцогині де Поліньяк часто з'язвлялося у порнографічних карикатурах на Марію-Антуанету того часу присвячених розпусті, яка ніби царювала у Версалі завдяки оточенню королеви. Коли з'явилася загроза захоплення Версалю повсталими жінками Парижу, була одною з перших, хто залишив Францію. Решту життя провела у вигнанні, разом з іншими емігрантами-аристократами. Герцогиня де Поліньяк померла у 1793 році від раку. Епітафія на могилі герцогині у Відні, однак стверджує, що вона померла від горя після смерті її найближчої подруги королеви Марії-Антуанети. Син герцогині де Поліньяк, Жуль де Поліньяк після реставрації Бурбонів був прем'єр-міністром Франції, що у кінцевому результаті стало однією з причин Липневої революції.

ДжерелаРедагувати


  1. ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.