Відкрити головне меню
Еялет Герцеговина

Western Herzegovina 1760 flag.svg

Герб

Herzegovina Eyalet, Ottoman Balkans 1850s.png

Еялет або пашалик Герцеговина (осман. ایالت هرسك) — адміністративно-територіальна одиниця Османської імперії. Існував у 18331851 роках. Утворився з частини еялету Боснія (на теперішніх землях Боснії і Герцеговини, Чорногорії та Сербії).

ІсторіяРедагувати

У 1470 році Герцеговина стає санджаком Румелійського бейлербейства, а у 1580 році — Боснійського. Південні кордони санджака страждали під час численних турецько-венеціанських війн. У 1596—1612 та 1737 роках відбувалися потужні повстання місцевого населення проти османської влади.

З початком Боснійського повстання у 1831 році на чолі з Хусейном Градашчевичем розпочався рух за автономію й в Герцеговині. Знать і військовиків останнього підтримував великий візир, намагаючись послабити боснійський рух. На бік султана перейшов герцеговинський військовик Алі-паша Ризванбегович, який підтримав ліквідацію яничарського корпусу (в Стамбулі його знищено у 1826 році). Зрештою у 1833 році було створено самостійний Герцеговинський еялет.

Фактично Герцеговина перетворилося на володіння Алі-паші, який сприяв збереженню влади султанського уряду на кордонах з Боснією, Далмацією та Чорногорією. Також герцеговинські війська сприяли придушенню сербських та інших повстань. У цей період було проведені значні іригаційні роботи, збільшено площі сільськогосподарських земель, запроваджено заходи з відродження землеробства. Водночас Алі-паша навіть листувався з закордонними урядами, намагаючись послабити політичний тиск на еялет. Втім, не досяг значних успіхів. За свідченням європейських мандрівників 1858 року Герцеговина перебувала в складній економічній ситуації, значні площі було занедбано.

Після смерті у 1851 році Алі-паші Ризванбеговича еялет Герцоговина знову увійшов до складу Боснійського еялету.

СтруктураРедагувати

Складався з 11 санджаків: Мостар (адміністративний центр), Прієполе, Плєвля, Чайниче, Невесинє, Никшич, Любинє, Столаць, Почитель, Благай, Томиславград.

ДжерелаРедагувати

  • Gábor Ágoston; Bruce Alan Masters (2009-01-01). Encyclopedia of the Ottoman Empire. Infobase Publishing. p. 91. ISBN 978-1-4381-1025-7
  • Zafer Gölen (2003). «1849-1851 Bosna Hersek İsyanı» Belleten, Türk Tarih Kurumu, 66. cilt,247. sayı, s.905-930