Губерт Герхард
Губерт Герхард (нім. Hubert Gerhard, варіанти ім'я: Роберт, Гюбрехт, Рупрехт, варіанти прізвища: Герарт, Герарді, Жирарді[1]; бл. 1540/1550 — бл. 1618/1623) — німецький скульптор доби маньєризму і раннього бароко, нідерландець за походженням.
| Губерт Герхард | |
| Hubert Gerhard | |
 Голова річкового бога | |
| Ім'я при народженні | Hubert Gerhard |
|---|---|
| Народився | 1545 Гертогенбос або Амстердам |
| Помер | 1620 Мюнхен, Баварія |
| Національність | нідерландець |
| Громадянство |  Нідерланди
|
| Жанр | малюнок, скульптура |
| Навчання | в майстерні Джованні да Болонья, Флоренція |
| Напрямок | маньєризм |
| Роки творчості | 1570 — 1618 |
| Вплив | північний маньєризм, раннє бароко |
| Працював у містах | Аугсбург, Мюнхен, Інсбрук |
| Основні роботи | скульптури, фонтанні і декоративні |
Життєпис ред.
Не збережено відомостей про ранні роки, місяць і рік народження. Рік народження зазвичай традиційно розміщають між 1540—1550 роками. Ще більше розбіжностей з містом народженя — або Гертогенбос, або Амстердам. Два його родича були теж скульпторами — Хендрік Геррітс та Жерар Хендрікс (? — 1615).
Італійський період ред.
Збережені відомсті, що перебував у Італії, у Венеції та Флоренції. У Флоренції роками працював Джованні да Болонья, уславлений скульптор, нідерландець за походженням. Джованні да Болонья мав у Флоренції майстерню з помічниками, гідну виконати скульптури з бронзи чи з мармуру. Швидше за все він опановував ремесло скульптора у Нідерландах, а удосконалював майстерність під керівництвом або під впливом творів Джованні да Болонья, у котрого працював і скульптор П'єтро Франкавілла, франкомовний фламандець.
Праця в Німеччині ред.
1581 року Губерт Герхард покинув Італію і відбув на працю у місто Аугсбург. Серед замовників скульптора був відомий німецький банкір і багатій Ганс Фуггер. Разом із італійським скульптором Карло Палаго Губерт Герхард працював над декором для садиби Фуггера у Кірхгаймі. Було ствоено близько десяти бронзових скульптур для фонтанів. Моделі для фонтанних скульптур він виготовляв із теракоти, котрі потім переводили у бронзу.
До скульптур цього періоду відноситься і скульптурна група «Венера і Марс» (в 20 ст. Баварський національний музей).
Приблизно з 1584 року він працював над створенням релігійної скульптурної групи «Архангел Михаїл перемагає диявола», в котрій вважали втілення Контрреформації. Крім того, він виконав декілька скульптур у терракоті (апостоли та пророки, а також янголи).
До 1590 року він створив комплект скульптур для декору фонтана Августа. Фонтан з його скульптурами розмістили на площі перед ратушою міста Аугсбург. Віртуозно виконані філури були творчо зміненими моделями, створеними скульптором Джовані да Болонья для фонтана, котрий прикрасив площу у місті Болонья.
По замові курфюрста Вільгельма V він створив міфологічну скульптуру «Діана», котру згодом почали називати «Алегорією Баварії». На зламі 16-17 століть скульптор працював у містах Мергентгайм та Інсбрук. 1613 року він знову повернувся у місто Мюнхен.
Точної дати смерті скульптора не збережео, він помер близько 1620 року.
Серія терракот Пори року" ред.
-
Губерт Герхард. «Весна», 1590–1600, терракота, Баварський національний музей -
Губерт Герхард. «Літо», 1590–1600, терракота, Баварський національний музей -
Губерт Герхард. «Осінь», 1590–1600, терракота, Баварський національний музей -
Губерт Герхард. «Зима», 1590–1600, терракота, Баварський національний музей
Фонтан Августа ред.
-
Губерт Герхард. Фонтан імператора Августа, Ратушна площа, Аугсбург. Загальний вигляд. -
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Gerhard(t) (Gherardi, Girardi), Hubert (Hubrecht, Ruprecht, Robert) / Deutsche Biographie. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Губерт Герхард
Джерела ред.
- Juliane von Åkerman: Hubert Gerhard. In: Jürgen Wurst, Alexander Langheiter (Hrsg.): Monachia. Städtische Galerie im Lenbachhaus, München 2005, ISBN 3-88645-156-9, S. 113.
- Dorothea Diemer: Hubert Gerhard und Carlo di Cesare. Bronzeplastiker der Spätrenaissance. 2 Bände. Deutscher Verlag für Kunstwissenschaft, Berlin 2004, ISBN 3-87157-204-7 (Jahresgabe des Deutschen Vereins für Kunstwissenschaft 2002/2003).