Геронім Лянцкоронський (кам'янецький підкоморій)
Геронім Лянцкоронський (пол. Hieronim Lanckoroński; ? — 1697 р.) — польський шляхтич, урядник Республіки Обох Націй (Речі Посполитої).
| Геронім Лянцкоронський пол. Hieronim Lanckoroński | |
|---|---|
 пол. Hieronim Lanckoroński | |
| Підкоморій Кам'янецький | |
| 1658 — 1697 | |
| скаласький староста | |
| 1667 — 1697 | |
| Помер |
1697[1][2] |
| Країна | Річ Посполита |
| Національність | поляк |
| Рід Лянцкоронські | |
| Батько | Станіслав Лянцкоронський |
| Мати | Анна Сененьська |
| У шлюбі з |
Ядвіґа Цетнер Людвіка Клара Вежбовська |
| Рідня | Лянцкоронські |
Життєпис ред.
Найстарший син коронного гетьмана Станіслава та його дружини Алєксандри[3] (Анни[4][5]) з Сененських — доньки люблінського каштеляна Збігнева та його другої дружини Ельжбети Тарновської.
З початку 1649 року командував значною приватною (з 1650 компутовою) батьковою козацькою корогвою, як її поручник брав участь в облозі Збаража. Учасник виправ коронного гетьмана Марціна Каліновського в лютому-травні 1651, битви під Берестечком. У 1652 році був у групі батька біля Кам'янця-Подільського. У січні 1656 зібрав власну козацьку корогву, з нею воював проти шведів до квітня 1657. У 1658 році став кам'янецьким (подільським) підкоморієм. За заслуги сейм 1659 визнав суму 10 000 золотих на Скальському старостві.
Близько від 1667 року за сприяння сеймиків став скальським старостою, з 1668 року отримав право спільної власности для першої дружини. 1671 року брав участь у кампанії проти Петра Дорошенка, татар. У 1672 перебував у Кам'янці-Подільському; на чолі своїх приватної (мала татар) і компутової корогв пробував завадити переправі турків через Дністер. Через зраду своїх татар ледь не потрапив у полон. Після капітуляції Кам'янця був спочатку затриманий турками. Брав участь: у 1673 році — у битві під Хотином; у 1683 — битва під Віднем (на чолі нової корогви, залишалася на службі до 1697 року, командував нею спорадично, пізніше передав Станіславові Хоментовському); влітку 1675 воював під командуванням Миколая Героніма Сенявського.
1696 року продав Жванець (також Ягільницю, Нове Бжезє) Францішкові Лянцкоронському[3].
Перша дружина — Ядвіґа Цетнер, шлюб — перед 1669 роком; друга — з 1684 року — Людвіка Клара Вежбовська, дочка серадзького воєводи. Дітей у шлюбах не мав.
Примітки ред.
- ↑ https://www.ipsb.nina.gov.pl/a/biografia/hieronim-h-zadora-lanckoronski
- ↑ MAK
- ↑ а б Wimmer J. Lanckoroński Hieronim h. Zadora (zm. 1697)… — S. 441.
- ↑ Sienieńscy (01) [Архівовано 31 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Lanckoronscy (02) [Архівовано 23 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела ред.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich [Архівовано 6 серпня 2020 у Wayback Machine.]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne S. Orgelbranda S[yn]ów), 1909. — Cz. 1. — T. 13. — S. 337—338. (пол.)
- Wimmer J. Lanckoroński Hieronim (zm. 1697) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1970. — T. XVI/3. — Zeszyt 70. — S. 441. (пол.)
Посилання ред.
- Hieronim Lanckoroński z Brzezia h. Zadora (ID: 13.619.203). [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про особу Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |