Герольд
Герольд (від лат. heraldus; нім. herold, фр. héraut, англ. herald «провісник», «вісник», «вістун», «глашатай») — своєрідні управителі турнірами, які стали першими офіційними особами, вони описували та тлумачили фігури на лицарських щитах[1]. Завдяки цьому виробилися правила складання гербів. Що зрештою стало загально прийнятним для всіх, і цього неухильно стали дотримуватися. Герольди стали носіями системи певних знань, які увібрали правила створення гербів, опису та використання їх; також вони встановили відповідні способи вирізнення та норми графічного відтворення геральдичних символів[1].
Герольди систематизували знання про герби, виробили загальні принципи та правила їхнього укладання для їхнього розпізнавання. Саме вони створили науку «гербознавство» або «геральдика». Існує два варіанти походження термінів «геральдика» і «герольд»: від пізньолатинського «heraldica» (від «heraldus»), від німецького «herald» з дещо зіпсованим нім. Heeralt у значенні «ветеран». Так називали в середньовічній Німеччині людей з репутацією доблесних і хоробрих воїнів, котрих запрошували як почесних гостей та обізнаних суддів на лицарські турніри, на різні урочистості. Ці ветерани-герольди зберігали звичаї лицарства, виробляли правила турнірів, стежили за їхнім дотриманням, а також оголошували поєдинки та імена їхніх учасників. Що вимагало спеціальних знань, тому герольд як добре обізнаний у генеалогії шляхетних родин, чиї представники брали участь у боях, вмів розпізнавати герби лицарів, які з'їжджалися на турнір.
Обов'язки герольда поділяють на три групи:
- на них покладалося оголошення війни, укладення миру, пропозиція здати фортецю на милість переможця й т.п. (також і підрахунок вбитих та поранених після битви й оцінка доблесті лицарів);
- вони зобов'язані були бути присутніми під час усіх урочистих церемоній (наприклад, коронація або поховання короля, зведення в лицарську гідність, урочиста аудієнція і т. д.);
- на них покладені були й геральдичні обов'язки — складання гербів, родоводів тощо.
По XVIII століттю герольди втратили своє середньовічне значення. Потребують їхніх послуг лише в разі будь-якої урочистої церемонії: коронації принців, одруження князів тощо. У цьому значенні герольди існували, зокрема, в Російській імперії.
Наразі герольдами називаються особи, уповноважені верховною владою сповістити про будь-яку подію або про участь в особливих урочистих церемоніях.
Примітки ред.
- ↑ а б Геральдика [Архівовано 9 жовтня 2015 у Wayback Machine.] // «Енциклопедія історії України», м. Київ: вид. «Наукова думка», 2004 р. — Т.2 (Г-Д) С.86-87. — ISBN 966-00-0405-2 (укр.)
Джерела ред.
- Геральдика // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Герольд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Герольд // Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 4 т. — СПб., 1907—1909. (рос.)
Посилання ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герольд
