Герман II (архієпископ Кельна)

Герман II (нім. Hermann II.; бл. 995 — 11 лютого 1056) — церковний та державний діяч Священної Римської імперії, 17-й архієпископ Кельна в 10361056 роках.

Герман II
Herman II (Archbishop of Cologne).jpg
Народився 995
Лотарингія, Метрополія Франції, Франція
Помер 11 лютого 1056
Кельн, Куррейнський округd, Священна Римська імперія
Поховання Кельнський собор
Країна Німеччина
Діяльність католицький священник
Знання мов німецька
Посада Архієпископ Кельна[d] і архієпископ
Конфесія католицька церква[1]
Батько Еццо (пфальцграф Лотарингії)
Мати Матильда
Брати, сестри Рикса Лотаринзька, Theophanu of Essend, Ida of Essend, Оттон I (пфальцграф Лотарингії) і Liudolf of Lotharingiad

ЖиттєписРедагувати

Походив з роду Еццоненів. Старший син Еццо, пфальцграфа Лотарингії, та Матильди (доньки імператора Оттона II). Народився близько 995 року. Замолоду був призначений фогтом монастиря Святого Миколая в Браувайлері.

1033 року стає пробстом Кельнського собору. 1036 року обирається новим архієпископом Кельна. Невдовзі стає кардиналом. Отримав від імператора Конрада II суттєві привілеї для Кельнської єпархії та посаду архіканцлера Італії.

1037 року супроводжував Конарада II у поході до Італії, де повстав Аріберт, архієпископ Мілану, на підтримку Еда де Блуа, що боровся з імператором за королівство Бургундське. Після смерті Конрада II зберігав вірність його синові Генріхові III.

1040 року розпочато зведення церкви Св. Марії Капітолійської. На замовлення архієпископа було виготовлено хрест Германа і Іди (його сестри). Для підтвердження переваг над іншими архієпископами Німеччини Герман II вирішив розпочати великі будівельні роботи в Кельні, перетворивши місто на німецький Рим. Було заплановано розширення Старого Кельнського собору. У 1049 році він прийняв у Кельні папу римського Льва IX.

У 1051 році освятив Госларський собор. Того ж року хрестив спадкоємця трону Генріха. 1054 року коронував останнього королем Німеччини, зумівши обійти в цьому Луітпольда I, архієпископа Майнца. Тим самим було знову підтверджено виключне право архієпископа Кельна здійснювати церемонію коронації королів Німеччини.

1055 року підтримав молодого імператора і регентшу під час повстання Конрада фон Цютфена. Помер Герман II 1056 року в Кельні. Поховано в Старому Кельнському соборі.

ДжерелаРедагувати

  • Irmingard Achter: Die Baugeschichte der der Vilicher Kirchen. In: 1000 Jahre Stift Vilich 978—1978. Beiträge zur Geschichte und Gegenwart von Stift und Ort Vilich. Bonn 1978, ISBN 3-7928-0412-3.
  • Lewald, Ursula, 'Die Ezzonen. Das Schicksal eines rheinischen Fürstengeschlechts', in Rheinische Vierteljahrsblätter 43 (1979) pp. 120—168
  • Ulrike Surmann: Das Kreuz Herimanns und Idas. Diöszesanmuseum Köln 1999.
  1. Catholic-Hierarchy.orgUSA: 1990.