Відкрити головне меню

Петро Якович Герке (рос. Пётр Яковлевич Герке (29 червня (12 липня) 1904(19040712) — 14 травня 1985) — радянський білоруський та латвійський гістолог і ембріолог, лікар-хірург, академік АН Латвійської РСР (1951—85), учень П. А. Мавродіаді та С. О. Лебьодкіна.

Герке Петро Якович
Петр Герке.jpg
Народився 12 (25) липня 1904
Велятичі, Борисовський повіт[d], Мінська губернія, Російська імперія
Помер 14 травня 1985(1985-05-14) (80 років)
Рига, Латвійська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of the Latvian Soviet Socialist Republic.svg Латвійська РСР
Діяльність хірург
Alma mater Білоруський державний університет
Сфера інтересів гістологія, ембріологія
Заклад Мінський медичний інститут, Ризький НДІ наукової та клінічної медицини, Ризький медичний інститут
Вчене звання академік АН Латвійської РСР, професор, доктор медичних наук
Вчителі Q61732615? і Q30608982?
Відомий завдяки: вивчення розвитку шлунку в ссавців, роботи в порівняльній цитології та ембріології
Нагороди
Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Трудового Червоного Прапора
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився Петро Герке 29 червня (12 липня) 1904 року у Велятичах (нині Борисовський район Білорусі) у сім'ї бухгалтера, уродженця Латвії. Після закінчення початкової школи в селі з 1913 року навчався у Мінському казенному комерційному училищі, пізніше у приватній гімназії. У 1922 році Петро Герке вступив до Білоруського державного університету на медичний факультет. Під час навчання Герке виявив великий інтерес до морфологічних наук — анатомії та гістології, й уже на третьому курсі йому доручали проводити заняття із студентами молодших курсів. У 1927 році закінчив навчання в університеті, та був прийнятий до аспірантури на кафедрі гістології та ембріології. У 1930 році, після організації на базі медичного факультету Білоруського державного університету Білоруського медичного інституту він став викладачем кафедри гістології та біології новоствореного вишу. у 1934 році він стає доцентом кафедри гістології та біології. У 1935 році Петро Герке представив до захисту кандидатську дисертацію на тему «Розвиток шлунку в ссавців», яку зарахували йому як докторську дисертацію. У 1936 році Петру Герке присвоєно звання доктора медичних наук. Наступного року вченого обрали завідувачем кафедри гістології та ембріології Білоруського медичного інституту.

Після початку радянсько-німецької війни Петро Герке знаходився в евакуації в Краснодарському краї, Астрахані та Казахстані, працював лікарем-хірургом, займався підготовкою медичних сестер. у 1944 році за викликом із Міністерства охорони здоров'я БРСР терміново прибуває до Мінська у зв'язку із тим, що будівля анатомічного корпусу Мінського медичного інституту була зруйнована влучанням снарядів, унаслідок чого загинули серії ембріологічних препаратів, реконструкції, моделі, замальовки, і йому довелось усе збирати наново. У 1946 році Герке призначений деканом лікувального факультету інституту, а в 1949 році обраний заступником директора медінституту з учбової та наукової роботи. У 1951 році Петро Герке обраний дійсним членом АН Латвійської РСР. У цьому ж році вчений переїжджає до Риги, де призначається на посаду заступника директора з наукової частини НДІ експериментальної та клінічної медицини АН Латвійської РСР і завідуючого лабораторією морфології. У 1952 году він призначений директором цього інституту, який він очолював до 1971 року. Одночасно в 1952—1953 Петро Герке за сумісництвом був завідувачем кафедри анатомії Латвійського інституту фізичної культури, а в 1953—1972 роках завідувачем кафедри біології Ризького медичного інституту.

Помер Петро Герке 14 травня 1985 року в Ризі. У 2004 році, на відзначення пам'яті про вченого, видано кілька книг про нього, а Білоруський державний медичний інститут випустив детальну біографію Петра Герке в електронному вигляді.[1]

Наукові роботиРедагувати

Основні наукові роботи Петра Герке присвячені цитології, також учений є автором ряду наукових робіт із питань порівняльної ембріології ссавців, а також є автором підручників з біології. Близько 30 наукових праць Петро Герке також присвятив історії медицини.

Вибрані твориРедагувати

  • Герке П. Я. Общая эмбриология человека. Рига.: Изд-во АН Латвийской ССР, 1955—104 с. (рос.)
  • Герке П. Я. Персональный указатель литературы и биографический очерк. Рига.: Зинатне, 1974 — 63 с. (рос.)

Нагороди та преміїРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати