Герзейська культура

Герзейська культура (Накада II) — енеолітична культура додинастичного періоду єгипетської історії 4-го тисячоліття до н. е. (3500 — 3200 роки до н. е.)[1]. Назву отримала від могильника Герзе в Нижньому Єгипті. Представлена поселеннями і могильниками. Частина дослідників вважає цю культуру продовженням і розвитком більш ранньої амратської культури.

Герзейська культура
300пкс
Розташування Єгипет
Доба Енеоліт
Час існування бл. 3500 року до н. е.
бл. 3200 року до н. е.[1]
Типова пам’ятка Аль-Гірза
Попередня культура Амратська культура
Наступна культура Накада III
Мапа розповсюдження культури
CMNS: Герзейська культура у Вікісховищі

Становлення і розвитокРедагувати

На пізньому етапі Герзейської культури поряд з кам'яними знаряддями праці відмічено активне використання тесел, кінжалів, серпів тощо. В господарстві, попри землеробство (вже широко застосовувалась іригація, наприкінці 4-го тисячоліття до н. е. винайдений примітивний плуг) стало інтенсивно розвиватися скотарство, на основі якого відбулась майнова диференціація всередині окремих племен, носіїв Герзейської культури. Великого розвитку набули ремесла. Поряд з вже традиційною на той час червоною «глянцевою» керамікою з'являється кераміка з жовтим (іноді кремовим) ангобом і червоним розписом, який зображає людей, тварин, човни, цілі побутові сцени. Серед статуеток з глини і каменю зустрінуті зображення жінок і чоловіків із зв'язаними руками. Дехто з археологів вважає ці статуетки військовополоненими, а відтак припускає активні військові конфлікти.

В період Герзейської культури Верхній і Нижній Єгипет були двома великими ворогуючими державами. В пам'ятках мистецтва помітний вплив культур Малої Азії і Межиріччя. Більшість єгиптологів вважає, що саме на основі Герзейської культури близько 3200 року до н. е. виник Стародавній Єгипет.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Shaw, Ian, ред. (2000). The Oxford History of Ancient Egypt. Oxford University Press. с. 479. ISBN 0-19-815034-2. 
  2. Усі роки подані до нашої ери.

ЛітератураРедагувати

  • Пиотровский Б. Б., Современное состояние изучения додинастического Египта, «Проблемы истории докапиталистических обществ», 1934, № 7—8;
  • Чайлд Г., Древнейший Восток в свете новых раскопок, пер. с англ., М., 1956, с. 108.