Відкрити головне меню

ОписРедагувати

На гербі Чернігівської області, затвердженому рішенням 12 — й сесії обласної ради 11 липня 2000 р. на срібному полі чорний двоголовий орел з червоними лапами і язиками, золотими очима і озброєнням (дзьоби і кігті), на головах — по золотій відкритій короні, а на грудях синій щиток із золотим оздобленням, на якому золотий знак засновника Великого князівства Чернігівського Мстислава Володимировича (1024 р.).

Орел в геральдиці — цар птахів, нарівні з левом він є старою і найпоширенішою геральдичною істотою. Ще в давнину в багатьох країнах світу орел був символом влади, могутності, сміливості і швидкості, великодушності і прозорливості. Корона поміщається у верхній частині щита. Можна виділити такі типи геральдичних корон: імператорські, королівські і княжі корони, які зображаються в гербах монархів і в державних гербах, а також в гербах адміністративних територій, символізуючи суверенітет, єдиновладність, незалежність.

Герб затверджено 11 липня 2000 р. Автори символів — І. Ситий, А. Гречило та В. Павленко.

ІсторіяРедагувати

РусьРедагувати

Ще за часів Русі гербом Чернігівського князівства був двоголовий чорний орел[1].

Литовсько-Польська та козацька добаРедагувати

Герб Чернігівського воєводства затверджений на сеймі у 1633р. Він зображував чорного двоголового орла з розпущеними крилами, увінчаного однією короною. Інколи груди орла прикрашав особистий вензель покровителя воєводства королевича Владислава[2]. Походження двоголового орла, очевидно, слід робити від герба Московського царства, частиною якого була Чернігівщина, і на корону якого тривалий час претендував королевич Владислав.

У середині XVII століття, після утворення козацької Гетьманщини і її входження до Московського царства, двоголовий орел Чернігівщини у московській геральдиці був замінений одноголовим орлом з хрестом в лапі як символом колиски християнства на Русі. (1672 р.). Москвський уряд залишив за себою монопольне право на володіння емблемою двоглавого орла. До кінця XVIII століття Чернігівський козацький полк використовував на своїй печатці герб з одноголовим орлом.[джерело?]

Імперська добаРедагувати

Після ліквідації автономії Гетьманщини було утворене Чернігівське намісництво (1781). Гербом наміснитва став одноголовий орел Чернігівського полку, затверджений імператорським декретом від 4 червня 1782 року, одноголовий орел став гербом міста і Чернігівської губернії.[джерело?]

Герб Чернігівської губернії та міста уточнено 8 грудня 1856 р. Герб являв собою в срібному полі чорного коронованого орла, що тримає за собою в кігтях лівої лапи довгий золотий хрест, нахилений до правого кута щита; кігті орла золоті, язик червоний. Щит увінчаний Імператорською короною і обрамований золотим дубовим листям, що оповите Андріївською стрічкою.[джерело?]

Радянська добаРедагувати

У радянську добу область не мала власного герба. Проте, інколи, за російською традицією як обласний символ використовували радянський герб Чернігова.

СучасністьРедагувати

Чернігівський герб на гербах російських аристократівРедагувати

За часів Російської імперії ряд відгалужень князівських родин, що походили від чернігівських Рюриковичів, користувались символом Чернігівщини у своїх родових гербах.

Схожі герби адмінодиниць Чернігівської областіРедагувати

ПриміткиРедагувати

Дивіться такожРедагувати

ДжерелаРедагувати