Герасим Каплонський

Герасим Борисович Каплонський (Еразм Каплонський, Каплунський, Каплуновський) (? — 1664) — військовий і політичний діяч доби Гетьманщини, дипломат. Чигиринський полковник (1659), генеральний писар (1663).

Життєпис

Народився не пізніше 1636 року. Походив із православної шляхетської родини. Робив пожертви на Межигірський монастир.

За гетьманування І. Виговського був писарем у Генеральній військовій канцелярії, виконував дипломатичні доручення гетьмана. У жовтні 1658 року разом з П. Тетерею та І. Ковалевським їздив до табору польського короля Яна ІІ Казимира під Торунем для узгодження пунктів Гадяцького договору. У червні 1659 року — нобілітований разом з братами польським королем.

Навесні 1659 року став чигиринським полковником, перед цим якийсь час, імовірно, тримав уряд чигиринського полкового писаря. Брав активну участь у військових діях проти московських військ на Лівобережній Україні. Очолював козацьке військо у битві під Говтвою, де татари та козаки знищили московський загін В. Новосильцева. Після перемоги під Конотопом у серпні 1659 року полк Каплонського стояв під Полтавою. Склав полковницький пернач на раді під Германівкою 11 вересня, як прибічник І. Виговського.

За Ю. Хмельницького виконував різні дипломатичні функції. Брав участь у битві під Чудновом у 1660 році. Від імені неписьменної козацької старшини засвідчив своєю рукою Слободищенський трактат.

У липні 1661 року отримав від короля підтвердження довічного права на млин у с. Гордашів, також дістав у спадкове володіння села Мошурів і Нерубайку, містечко Торговицю. В останньому привілеї згаданий як торговицький сотник. У 1662 році разом з Г. Гуляницьким, І. Креховецьким і В. Глосинським клопотав на сеймі у Варшаві про повернення захоплених уніатами церков.

У 1663 році — генеральний писар в уряді гетьмана П. Тетері. Їздив з дипломатичною місією до короля у Чернівці. У 1664 році — писар Генерального військового суду. Коли Умань повстала проти Тетері, гетьман відправ Каплонського вмовляти уманців, але ті його заарештували («а Умонь де... от Тетери заперлася, и Тетеря де послал уговаривать Каплонского с товарищи, и их де... умонцы переймав перековали»). Ймовірно, був страчений, або загинув під час походу Яна ІІ Казимира на Лівобережну Україну. У лютому 1665 року згадується як померлий.

Джерела

• Кривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008.
• Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник. — №35. — 2010.
• Крикун М., Кулаковський П. У згасаючому світлі Гадяча: козацька інструкція на сейм 1662 року // Вісник Львівського університету. Серія історична. Спецвипуск. — 2019-2021.