Геракліт (місячний кратер)
Кра́тер Гераклі́т (лат. Heraclitus) — стародавній великий і глибокий метеоритний кратер у південній материковій частині видимого боку Місяця. Назва присвоєна на честь давньогрецького філософа Геракліта Ефеського (544—483 до н. е.) і затверджена Міжнародним астрономічним союзом у 1935 році. Утворення кратера відбулось у донектарському періоді[1].
| Геракліт | |
|---|---|
 Світлина із зонда Lunar Orbiter 4. Кратер Геракліт розташований по центру зображення | |
| Координати | 49°18′36″ пд. ш. 6°25′12″ сх. д. / 49.31000000002777739° пд. ш. 6.420000000028° сх. д. |
| Діаметр | 85,7 км |
| Глибина | 4,260 км |
| Довгота ранкового термінатора |
355° |
| Епонім | Геракліт |
| Рік затвердження | 1935 |
  Геракліт | |
Опис кратера ред.
Найближчими сусідами кратера є величезний кратер Маджіні[en] на заході; кратер Ліцет[en], що перекриває північну частину кратера Геракліт; кратер Кюв'є[en], що примикає до південно-східної частини кратера Геракліт; кратер Лілій[en] на півдні; а також кратер Делюк на південному заході[2]. Селенографічні координати центра кратера 49°19′ пд. ш. 6°25′ сх. д. / 49.31° пд. ш. 6.42° сх. д., діаметр 85,7 км[3], глибина 4,26 км[4].
Кратер зазнав значних руйнувань за довгий час свого існування, форма його спотворена сусідніми імпактними подіями. Внаслідок цього кратер складається з трьох ділянок, розділених трипроменевим хребтом. Найбільше зруйнованою є східна ділянка, де вал кратера являє собою невисокий хребет, що примикає до кратера Кюв'є. Південно-західна частина кратера перекривається сателітним кратером Геракліт D (див. нижче). Середня висота вала кратера над навколишньою місцевістю 1420 м[1], об'єм кратера становить приблизно 7800 км³[1]. У чаші кратера видно залишки двох кратерів.
Сателітні кратери ред.
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Lunar Impact Crater Database. Losiak A., Kohout T., O’Sulllivan K., Thaisen K., Weider S. (Lunar and Planetary Institute, Lunar Exploration Intern Program, 2009); updated by Öhman T. in 2011. Archived page.
- ↑ Кратер Геракліт на карті LAC-126 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 квітня 2021. Процитовано 26 лютого 2019.
- ↑ а б Довідник Міжнародного Астрономічного Союзу. Архів оригіналу за 3 листопада 2019. Процитовано 26 лютого 2019.
- ↑ John E. Westfall's Atlas of the Lunar Terminator, Cambridge Univ. Press (2000). Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 26 лютого 2019.
- ↑ Bussey, B.; Spudis, P. (2004). The Clementine Atlas of the Moon. New York: Cambridge University Press. ISBN 0-521-81528-2.
Посилання ред.
- Цифровий фотографічний атлас Місяця [Архівовано 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Кратер Геракліт на карті LAC-126 [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
- Селенологічна карта околиць кратера [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Andersson, L.E., and E.A. Whitaker, NASA Catalogue of Lunar Nomenclature, NASA Reference Publication 1097, October 1982. [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]