Відкрити головне меню

Загальна характеристикаРедагувати

Прогнозні експлуатаційні ресурси термальних вод України за запасами тепла еквівалентні використанню близько 10 млн т у.п. на рік.

Серед перспективних районів для пошуків і розвідки геотермальних ресурсів знаходиться Донецький басейн. Геотермальні електростанції завжди географічно «прив'язані» до районів геотермальних родовищ.

Значні масштаби розвитку геотермальної енергетики в майбутньому можливі лише при одержанні теплової енергії безпосередньо з гірських порід (петрогеотермальна енергія). В цьому випадку теплоносій визначеного потенціалу утворюється в результаті теплообміну води, яка нагнітається при контакті у тріщині, з високотемпературними гірськими породами в зоні природної чи штучно створеної проникності з наступним виведенням теплоносія на поверхню.

Для районів зі сприятливими умовами геотермальні станції можуть задовольнити місцеві потреби в електроенергії. Вони доцільні в технологічних процесах харчової та місцевої переробної промисловості, при виробництві будівельних матеріалів тощо.

Проекти і реалізовані потужностіРедагувати

  • У 1996 році була розроблена Програма «Екологічно чиста геотермальна енергетика України».
  • Станом на 2004 р. в Україні введено дев'ять геотермальних установок загальною потужністю 10,6 МВт.

Перспективи і галузі використанняРедагувати

  • Загалом в Україні геотермальна електроенергетика може розвиватися за такими напрямами:
  • 1. Середні ГеоЕС одиничною потужністю 10—20 МВт на базі родовищ з температурою понад 120 °С.
  • 2. Малі ГеоТЕС одиничною потужністю 0,05—5 МВт з температурою 90—120 °С.
  • 3. Комбіновані електростанції з використанням геотермальної енергії та органічних палив (вугілля, газ, торф, біомаса).
  • 4. Комбіновані енерготехнічні вузли для виробництва електрики, тепла та отримання цінних продуктів з геотермальних вод.[1]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

Література і джерелаРедагувати