Георг фон Бісмарк
Георг фон Бісмарк (нім. Georg von Bismarck; 15 лютого 1891, Кюстрін, Німецька імперія — 31 серпня 1942, біля Ель-Аламейна, Єгипет) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (29 вересня 1942).
| Георг фон Бісмарк | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Georg von Bismarck | |||||||||||||||||
 Генерал-майор фон Бісмарк (праворуч) з Ервіном Роммелем (1942). | |||||||||||||||||
| Народився |
15 лютого 1891[1] Намислін, Ґміна Болешковіце, Мисліборський повіт, Західнопоморське воєводство, Польща | ||||||||||||||||
| Помер |
31 серпня 1942[1] (51 рік) Ель-Аламейн, El Alameind, Матрух, Єгипет | ||||||||||||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Німецький рейх | ||||||||||||||||
| Діяльність | військовослужбовець | ||||||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна і Друга світова війна | ||||||||||||||||
| Роки активності | з 1910 | ||||||||||||||||
| Військове звання |
 Генерал-лейтенант | ||||||||||||||||
| Нагороди |
 | ||||||||||||||||
БіографіяРедагувати
Походив з Брістської гілки роду Бісмарків. Син німецького політика Клауса VI фон Бісмарка (1851—1923), прусського королівського лісничого, і Валлі Вітте (1859—1951).
Після закінчення навчання в 1910 році поступив фанен-юнкером в гусарський полк «Граф Гетцен» (2-й сілезький) № 6. Учасник Першої світової війни, обер-лейтенант. Воював на Західному і Карпатському фронтах. Відзначений численними нагородами.
Після війни залишився в рейхсвері, в 1938 році призначений командиром 7-го кавалерійського стрілецького полку.
Під час Другої світової війни зі своїм полком брав участь у Польській і Французькій (прорив лінії Мажино) кампаніях. В 1941 році став командиром бригади, пізніше — командиром 20-ї танкової дивізії на Східному фронті. В січні 1942 року переведений в африканський корпус і призначений командиром 21-ї танкової дивізії.
В ніч з 30 на 31 серпня 1942 року Бісмарк загинув під час мінометного обстрілу в битві при Алам-ель-Халфі.
ЗванняРедагувати
| Звання | Дата присвоєння |
|---|---|
| Фанен-юнкер | 13 червня 1910 |
| Фенріх | 20 червня 1911 |
| Оберлейтенант | 27 січня 1917 |
| Гауптман | 1 травня 1924 |
| Майор | 1 січня 1934 |
| Оберстлейтенант | 1 серпня 1937 |
| Оберст | 1 лютого 1939 |
| Генерал-майор | 19 лютого 1942 |
| Генерал-лейтенант | 16 листопада 1942 (посмертно) |
НагородиРедагувати
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест ордена Дому Гогенцоллернів з мечами
- Орден «За військові заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Лицарський хрест ордена Військових заслуг Карла Фрідріха
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відмінністю
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)[2]
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (20 вересня 1939)
- 1-го класу (1 жовтня 1939)
- Лицарський хрест Залізного хреста (29 вересня 1940)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагрудний знак «За танкову атаку»[2]
- Нарукавна стрічка «Африка» — нагороджений посмертно[2]
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в Bismarck, von, Georg - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.). Процитовано 8 вересня 2018.
ДжерелаРедагувати
- Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5.
- Veit Scherzer. Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. — 2. — Jena: Scherzers Miltaer-Verlag, 2007. — 864 p. — ISBN 978-3-938845-17-2.
- Genealogisches Handbuch des Adels, Adelige Häuser A Band XVI, Seite 24, Band 76 der Gesamtreihe, C. A. Starke Verlag, Limburg (Lahn) 1981, ISSN 0435-2408.
- Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin, S. 139.