Георг-Ганс Райнгардт (нім. Georg-Hans Reinhardt; нар. 1 березня 1887, Бауцен — пом. 22 листопада 1963, Тегернзе) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник (1942) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям‎ та Мечами (1944).

Георг-Ганс Райнгардт
Georg-Hans Reinhardt
Народження1 березня 1887(1887-03-01)
Німецька імперія Бауцен, Німецька імперія
Смерть22 листопада 1963(1963-11-22) (76 років)
ФРН Тегернзе, Баварія
КраїнаНімецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
ПриналежністьІмперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид збройних силСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військкіннота
танкові війська
Роки служби19071945
Звання Генерал-полковник
Командування4-та танкова дивізія
41-й моторизований корпус
3-тя танкова армія
Група армій «Центр»
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Кавалер лицарського хреста ордена Франца Йосифа
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Альберта (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Заслуг (Саксонія)
Лицарський хрест 2-го класу ордена Заслуг (Саксонія)
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
Лицарський хрест Військового ордена Святого Генріха
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці
Хрест «За військові заслуги» (Саксонія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Хрест «За заслуги у війні» (Мекленбург-Стреліц)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН
Великий офіцерський хрест ордена За заслуги перед ФРН

Біографія

ред.

Поступив на військову службу в березні 1907 року. Учасник Першої світової війни. За бойові заслуги відзначений численними нагородами.

Після Першої світової війни залишився на службі в рейхсвері. У листопаді 1938 року призначений командиром 4-ї танкової дивізії.

Учасник Польської кампанії. З лютого 1940 року командував 41-м моторизованим корпусом. Учасник Французької і Балканської війни, а також німецько-радянської війни.

5 жовтня 1941 призначений командувачем 3-ю танковою групою при наступі на Москву, продовжував командувати 3-ю танковою армією (перейменована з 3-ї танкової групи 31 грудня 1941 року) в складі групи армій «Центр» протягом 1942-1944 років.

Після розгрому німецької групи армій «Центр» в Білорусі влітку 1944 року, 16 серпня 1944 року призначений її головнокомандувачем. На чолі групи армій вів запеклі бої проти наступаючих радянських військ, які в той час проводили завершальний етап Білоруської стратегічної операції, а також Ломжа-Ружанську наступальну операцію і Сероцьку наступальну операцію. Відсторонений від командування і відрахований в резерв 27 січня 1945 року за нищівну поразку на початку Східно-Прусської операції.

У червні 1945 року заарештований американською окупаційною владою. У 1948 році американським військовим судом засуджений до 15 років тюремного ув'язнення. Звільнений у 1952 році.

Нагороди

ред.

Див. також

ред.

Література

ред.
  • Berger, Florian, Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Selbstverlag Florian Berger, 2006. ISBN 3-9501307-0-5.
  • Fellgiebel, Walther-Peer. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
  • Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives (in German). Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Christoph Clasen: Generaloberst Hans-Georg Reinhardt, Stuttgart 1996. ISBN 3-928666-99-1

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Георг-Ганс Райнгардт

Примітки

ред.
Командування військовими формуваннями (установами)
Третього Рейху
Попередник:
сформована
 
командир 4-ї танкової дивізії

листопад 1938 — 10 лютого 1940
Наступник:
генерал-лейтенант
Людвіг фон Радлмейер
Попередник:
сформований
командир 41-го моторизованого корпусу
24 лютого 1940 — 5 жовтня 1941
Наступник:
генерал-лейтенант
Отто-Ернст Оттенбахер
Попередник:
генерал-полковник
Герман Гот
командувач 3-ї танкової армії
5 жовтня 1941 — 15 серпня 1944
Наступник:
генерал-полковник
Ерхард Раус
Попередник:
генерал-фельдмаршал
Вальтер Модель
командувач групою армій «Центр»
16 серпня 1944 — 17 січня 1945
Наступник:
генерал-фельдмаршал
Фердінанд Шернер