Данелія Георгій Миколайович

(Перенаправлено з Георгій Данелія)

Дане́лія Гео́ргій Микола́йович (груз. გიორგი დანელია; 25 серпня 1930(19300825), Тбілісі — 4 квітня 2019, Москва) — радянський кінорежисер і сценарист, заслужений діяч мистецтв РРФСР (1965). Народний артист СРСР (1989). Премія «Золотий Овен» (1994).

Данелія Георгій Миколайович
გიორგი დანელია
Зображення
Георгій Данелія, 2010
Георгій Данелія, 2010
Ім'я при народженніგიორგი დანელია
Дата народження25 серпня 1930(1930-08-25)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняТифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті4 квітня 2019(2019-04-04) (88 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіМосква, Росія Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
ГромадянствоСРСР, Росія
Національністьгрузин
Alma materМосковський архітектурний інститут (1955) і Вищі курси сценаристів і режисерівd (1959) Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіяактор, продюсер, режисер, сценарист
Кар'єра19582019
ЗакладМосфільм і Вищі курси сценаристів і режисерівd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоСК СРСР і РАМd Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusМіміно, Зовсім безнадійний, Афоня, Я простую Москвою, Осінній марафон, Кін-дза-дза! і Джентльмени удачі Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
IMDbID 0199381
CMNS: Данелія Георгій Миколайович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Народився 25 серпня 1930 року.

Батько — Данелія Микола Дмитрович (19021981), інженер, був бригадиром, начальником шахти, головним інженером Метробуду Москви та СРСР. Мати — Анджапарідзе Мері Івліанівна (1905—1980), працювала на «Мосфільмі» асистентом, другим режисером, зняла кілька короткометражних фільмів. Дружина — Данелія Галина Іванівна, режисер-постановник, зняла фільми «Француз», «Божа твар», а також короткометражні картини «Жарт?!» та «Поточний день». Діти: Данелія Микола Георгійович (19591985), режисер, поет, художник; Данелія Світлана, юрист; Данелія Кирило, художник. Онуки: Ірина, Маргарита, Олена, Саша, Денис, Петро. Правнучка — Олександра.

1955 року закінчив Московський архітектурний інститут, 1956 року — Вищі режисерські курси. Уже перший фільм Данелії «Сергій» (спільно з Ігорем Таланкіним) привернув до себе увагу критиків і глядачів. Програмною роботою Данелія став фільм «Я простую Москвою» (1963), який став культурною подією хрущовської відлиги.

Починаючи з картини «Тридцять три» (1965) режисер звернувся до жанру сатири і став визнаним майстром комедії. Творчість Данелії вирізняє справді глибока сатира, продуманий гротеск, тонкий ліризм і розкриття психологічного образу героїв. Уміння створити злагоджений ансамбль з акторів різних шкіл — особливий дар Данелії як режисера.

У 19671970 створив кілька мініатюр для сатиричного журналу «Фітіль» (Ґніт).

Велику популярність принесли Георгію Данелії такі картини, як «Афоня», «Міміно», «Осінній марафон», «Кін-Дза-Дза».

У 1980-х роках запрошувався в журі Найвищої ліги КВК.

Георгій Миколайович захоплювався живописом, графікою, музикою, вдома зібрав колекцію барабанів. Улюблені режисери — Федеріко Фелліні (особливо фільм «Вісім з половиною»), Микита Михалков.

Мешкав і працював у Москві. Помер 4 квітня 2019 року в Москві на 89-му році життя. Похований 9 квітня на Новодівочому цвинтарі.

Фільмографія

ред.

Режисер

ред.

Сценарист

ред.

Актор

ред.

Продюсер

ред.

Книги

ред.
  • Пасажир без квитка: «байки» кінорежисера (2006) (рос. Безбилетный пассажир: «байки» кинорежиссёра)
  • Про кого тост — п'є до дна (2006) (рос. Тостуемый пьёт до дна)
  • Чіто-гріто (2007) (рос. Чито-грито)
  • Джентельмени удачі та інші кіносценарії (2008)
  • Не журись! (2008) (рос. Не горюй!)
  • Кіт пішов, а посмішка залишилась (2014) (рос. Кот ушел, а улыбка осталась)

Премії та нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Данелия Георгий Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Награждён указом президента России № 1590 от 29 августа 2000 года [Архівовано 13 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
  3. Гордость нашего города // Мерія Тбілісі(рос.)

Посилання

ред.