Геологія Ефіопії

Геологія Ефіопії

Основні геологічні структуриРедагувати

У геологічній будові Ефіопії виділяють 3 структурних поверхи:

  • докембрійський фундамент,
  • платформний чохол
  • кайнозойський рифтовий комплекс.

Докембрійський фундаментРедагувати

Докембрійський фундамент належить до Мозамбікського рухливого поясу Східної Африки. Він оголений в південній, західній і північній провінціях країни. Складений архейським (ґнейси і мігматити) та ранньопротерозойським (кварцити, слюдяні і графітові сланці, мармури) комплексами. Масиви розділені складчастими поясами Західної Ефіопії і Адоли, що є відгалуженнями піздньопротерозойського складчастого пояса Червоного моря. У складчастих поясах виділяються офіолітові асоціації (ультрабазити, габроїди, амфіболіти, метавулканіти), глибоководні піщано-глинисті осади, вапняно-лужні вулканічні комплекси. З останніми асоціюють інтрузії діорит-ґранодіоритового складу. Всі ці утворення характерні для пізньокембрійської околиці Східної Африки. Зі складчастими поясами пов'язані сульфідна мідно-цинкова мінералізація колчеданного типу, родовищ руд золота і рідкісних металів.

Платформний чохолРедагувати

В основі платформного чохла залягають флювіальні і гляціальні товщі верхнього палеозою-тріасу (потужність 300–400 м), що є аналогами системи Карру Південно-Східної Африки. Ці відклади заповнюють ерозійні і тектонічні депресії (найбільша — Огаденський ґрабен в Східній Ефіопії). Вище залягають глинисто-карбонатні прибережні і мілководні юрські і нижньокрейдові осади. На сході країни (Огаден) розріз доповнений прибережно-лагунними відкладами верхньої крейди і карбонатними товщами палеоцену — середнього еоцену. На заході (Центральний басейн) потужність осадового чохла 1—1,5 км, на сході — до 5—6 км (в Огаденському ґрабені-авлакогені, де відомі промислові родовища газу).

Кайнозойський рифтовий комплексРедагувати

Кайнозойська структура включає Ефіопське і Сомалійське плато, які підняті в пліоцен-четвертинний період та розділяючу їх рифтову зону. Плато складені олігоцен-міоценовими базальтами та увінчані вулканами (Мегезес, Рас-Дашен, Чілало, Бадда та ін.), активність яких пов'язана з ранньою стадією рифтогенезу. Рифтова зона включає Афарську депресію і Ефіопський рифт, які сформувалися протягом останніх 15 млн років. Афарська депресія має трикутну форму, заповнена слабколужними і толеїтовими базальтами. Тут з'єднуються Червономорський, Аденський і Ефіопський рифти. Земна кора в районі Афара потоншена в 2—3 рази, в осьових хребтах відбувається нарощування нової базальтової кори («розсіяний спрединг»). Ефіопський рифт є ґрабеном довжиною 500 км і шириною 50—80 км з ступінчасто-скидовими бортами. Він заповнений в основному туфами та ігнімбритами лужних ріолітів, менше — озерними відкладами. Сучасне розсування в межах Ефіопського рифту відбувається в осьових зонах, де спостерігаються тріщинні виливи базальтів, концентруються ріолітові стратовулкани.

СейсмічністьРедагувати

Див. також Сейсмічність Ефіопії

Сейсмічність Ефіопії. Територія Ефіопії характеризується високою сейсмічністю, яка обумовлена процесами на границях плит. Вогнища землетрусів розташовуються в осьовій зоні Ефіопського рифту і вздовж західного борту Афарської депресії.

Землетруси дрібнофокусні, корові, часто з магнітудою понад 5.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • (англ.) Getaneh, A., Pretti, S. & Valebar, R. (1993): An outline of the metallogenic history of Ethiopia. — In: Geology and Mineral Resources of Somalia and Surrounding Regions, E. Abbate, M. Saggri & F. P. Sassi (eds.), 569–578; Firenze.
  • (англ.) Jelenc, D. A. (1966): Mineral occurrences of Ethiopia. — Ministry of Mines, Addis Ababa, 1-720; Addis Ababa.
  • (англ.) Kazmin, V. (1972): Geological map of Ethiopia, 1:2,000,000. — Geological Survey of Ethiopia, Ministry of Mines, Energy and water Resources; Addis Ababa.
  • (англ.) Kazmin, V., Shif eraw, A. & Balcha, T. (1978): The Ethiopian basement: stratigraphy and possible manner of evolution. — Geologische Rundschau 67 (2), 531–546; Stuttgart.
  • (англ.) Merla, G., Abbate, E., Canuti, P., Sagri, M. & Tacconi, P. (1973): Geological Map of Ethiopia and Somalia, 1:2,000,000. — Consiglio Nazionale delle Ricerche Italy.
  • (англ.) Metaseria, D., Asfawossen, A. & Mogessie, A. (2004): Contribution of geology to the growth of the tourism industry in Ethiopia. — 20th Colloquium African Geology, Abstr. Vol., 131: Orleans.
  • (англ.) Mohr, P. A. (1971): Outline tectonics of Ethiopia. — In: Tectonics of Africa, 447–458; UNESCO, Paris.
  • (англ.) Pilger, A. & Rösler, A. (eds.) (1975): Afar depression of Ethiopia. — Proceedings International Symposium Afar Region and Related Rit Problems 1 (XIX), 1-415; Bad Bergzabern.
  • (англ.) Tadesse, S., Milesi, J. P. & Deschamps, Y. (2004): Geology and mineral potential of Ethiopia. — 20th Colloquium African Geology, Abstr. Vol., 388, Orleans.
  • (англ.) Warden, A. J. (1975): Explanation of the geological map of Ethiopia. — Ministry of Mines, Energy and Water Resources.
  • (нім.) Brinckmann, J. & Kürsten, M. (1970): Zur Geologie der Danakil-Senke (nördliches Afargebiet, NE-Äthiopien). — Geologische Rundschau 59, 409–443; Stuttgart.

ПосиланняРедагувати