Відкрити головне меню

Лаос — південносхідноазійська країна, що знаходиться на Індокитайському півострові й не має виходу до моря . Загальна площа країни 236 800 км² (84-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 230 800 км², а на поверхню внутрішніх вод — 6 тис. км²[1]. Площа країни майже у 3 рази менша за площу України.

Географія Лаосу Picto infobox map.png
Географічне положення Лаосу
Географічне положення Лаосу
Континент Азія
Регіон Південно-Східна Азія
Координати 18°00′ пн. ш. 105°00′ сх. д. / 18.000° пн. ш. 105.000° сх. д. / 18.000; 105.000
Площа 236 800 км² (84-те)
 • суходіл 98 %
 • води 2 %
Морське узбережжя 0 км
Державний кордон 5274 км
Тип гористий
Найвища точка гора Пхубіа (2817 м)
Найнижча точка Меконг (70 м)
Тип субекваторіальний
Найдовша річка Меконг ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Природні ресурси деревина, гідроенергія, гіпс, руди кольорових металів, золото, коштовне каміння
Стихійні лиха повіді, посухи
Екологічні проблеми нерозміновані території, знеліснення, ерозія ґрунтів

НазваРедагувати

Офіційна назва — Лаоська Народно-Демократична Республіка, Лаос, ЛНДР (лаос. ສາທາລະນະລັດ ປະຊາທິປະໄຕ ປະຊາຊົນລາວ, ປະເທດລາວ Саталаналат Пахатіпатай Пахахон Лоа, Патет Лао)[2]. Назва країни походить від етноніму лаосців — «лао» (лаос. ລາວ) з часів французьського панування у XIX сторіччі[3]. Сам етнонім походить, можливо, від давнього індійського імені Лава (लव), одного з двох синів-близнюків бога Рами. Термін може походити також від давньокитайської назви тайської етнічної групи, до якої належать і лаосці — Ай-Лао (лаос. ອ້າຽລາວ, кит. 哀牢, в'єт. ai lao). Давня назва країни — Лан Ханґ (лаос. ລ້ານຊ້າງ), що означає Землю мільйона слонів. Інша назва країни — Муанґ Лао (лаос. ເມືອງລາວ) означає країну народу лао.

Історія дослідження територіїРедагувати

Географічне положенняРедагувати

Лаос — південносхідноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на північному заході — з М'янмою (спільний кордон — 238 км), на півдні — з Камбоджею (555 км), на півночі — з Китаєм (475 км), на заході — з Таїландом (1845 км), на сході — з В'єтнамом (2161 км)[1]. Загальна довжина державного кордону — 5274 км[1]. Державний кордон проходить в основному по гребенях гір, а значна дільниця кордону з Таїландом річкою Меконг. Країна не має виходу до вод Світового океану[4][5].

Крайні пунктиРедагувати

ЧасРедагувати

Докладніше: Час у Лаосі

Час у Лаосі: UTC+7 (+5 годин різниці часу з Києвом)[6].

ГеологіяРедагувати

Докладніше: Геологія Лаосу

Гори складені переважно гранітами, гнейсами і порізані глибокими ущелинами, по яких протікають численні річки. Гірські хребти чергуються з плато складеними, пісковиками і вапняками.


Корисні копалиниРедагувати

Надра Лаосу багаті на ряд корисних копалин: гіпс, олово, золото, коштовне каміння[7].

СейсмічністьРедагувати

РельєфРедагувати

Докладніше: Рельєф Лаосу

Лаос — переважно гірська країна. Середні висоти — 710 м; найнижча точка — уріз вод річки Меконг (70 м); найвища точка — гора Пхубіа або Біа (2817 м). Гори порізані глибокими ущелинами, по яких протікають численні річки. Гірські хребти чергуються з плато, на півночі — плато Сіангкхуанг (висота до 2820 м), на сході — південно-західні схили хребта Чионгшон, на півдні — плато Боловен. Вздовж річки Меконг, однієї з найбільших азійських річок, розташована низовина.

УзбережжяРедагувати

ОстровиРедагувати

Докладніше: Острови Лаосу

КліматРедагувати

Докладніше: Клімат Лаосу

Територія Лаосу лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[8]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[9]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[9]. Зволоженя достатнє, у літньо-осінній період з морів та океанів часто надходять руйнівні тропічні циклони, вдалині від моря взимку може відзначатись більш сухий сезон[9]. Виділяють три сезони: чітко виражений вологий спекотний — з травня по жовтень, сухий прохолодний — з листопада по лютий, і спекотний сухий — в березні-квітні. Мусон вторгається практично одночасно на всю територію Лаосу.

Лаос є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].

Внутрішні водиРедагувати

Докладніше: Гідрографія Лаосу

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 333,5 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 3,1 тис. км² зрошуваних земель[1].

РічкиРедагувати

Докладніше: Річки Лаосу

Річки країни належать басейну Південнокитайського моря Тихого океану. Найбільші річки: Меконг, що місцями судноплавна, та її притоки Тха, У, Лик, Нгум, Бангфай, Бангхіанг, Дон, Конг, Тхен.

ОзераРедагувати

Докладніше: Озера Лаосу

БолотаРедагувати

Докладніше: Болота Лаосу

Ґрунтові водиРедагувати

ҐрунтиРедагувати

Докладніше: Ґрунти Лаосу

У країні найпоширеніші гірські латеритні ґрунти[11].

РослинністьРедагувати

Докладніше: Флора Лаосу

Земельні ресурси Лаосу (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 10,6 %,
    • орні землі — 6,2 %,
    • багаторічні насадження — 0,7 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 3,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 67,9 %;
  • інше — 21,5 %[1].
Див. також: Ліси Лаосу

Тваринний світРедагувати

Охорона природиРедагувати

Стихійні лиха та екологічні проблемиРедагувати

Докладніше: Екологія Лаосу

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: повіді, посухи[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районуванняРедагувати

У фізико-географічному відношенні територію Лаосу можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к Laos, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 22 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Лаос // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  9. а б в г ФГАМ, 1964
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Лаос // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

ЛітератураРедагувати

УкраїнськоюРедагувати

АнглійськоюРедагувати

РосійськоюРедагувати

ПосиланняРедагувати