Географія Ефіопії

Ефіопія — східноафриканська країна, що знаходиться в східній частині континенту на Етіопському нагір'ї . Загальна площа країни 1 104 300 км² (27-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 1 млн км², а на поверхню внутрішніх вод — 104 300 км². Площа країни менша у двічі більша за площу території України.

Географія Етіопії
Географічне положення Етіопії
Географічне положення
Континент	Африка
Регіон	Східна Африка
Координати	8°00′ пн. ш. 38°00′ сх. д.
Територія
Площа	1 104 300 км² (27-ме)
• суходіл	99,3 %
• води	0,7 %
Морське узбережжя	0 км
Державний кордон	5925 км
Рельєф
Тип	гористий
Найвища точка	гора Рас-Дашен (4533 м)
Найнижча точка	западина Данакіль (-125 м)
Клімат
Тип	субекваторіальний
Внутрішні води
Найдовша річка	Аваш (700 км)
Найбільше озеро	Тана (3500 км²)
Інше
Природні ресурси	золото, платина, руди кольорових металів, поташ, вуглеводні, гідроенергія
Стихійні лиха	активний вулканізм, землетруси, посухи
Екологічні проблеми	знеліснення, перевипасання, ерозія ґрунтів

Назва

Офіційна назва — Федеративна Демократична Республіка Ефіопія, Ефіопія (амх. የኢትዮጵያ ፌዴራላዊ ዲሞክራሲያዊ ሪፐብሊክ, የኢትዮጵያ). Назва країни походить від грецького топоніму Етіопія (дав.-гр. Αἰθιοπία; лат. Æthiopia), де аіті — обгоріле, запечене, а опі — обличчя. Проте в національних ефіопських джерелах XVI-XVII століть, таких як Книга Аксума, назва країни виводиться від легендарного Іттіопіса, сина Куша, онука Хама, який заснував місто Аксум. Інша середньовічна назва країни, Абісинія походить від (араб. لحبشة‎) форми ефіопського слова Хабеша (амх. ሐበሻ), збірної назви усіх племен в давній Ефіопії. За часів нетривалого володарювання італійців колонія називалась Італійська Східна Африка.

Географічне положення

Карта Ефіопії від ООН (англ.)

Порівняння розмірів території Ефіопії та США

Ефіопія — східноафриканська країна, що межує з шістьма іншими країнами: на півночі — з Еритреєю (спільний кордон — 1033 км), на сході — з Джибуті (342 км) і Сомалі (1640 км), на півдні — з Кенією (867 км), на південному заході — з Південним Суданом (1299 км), на заході — з Суданом (744 км). Загальна довжина державного кордону — 5925 км. Країна не має виходу до вод Світового океану.

Час

Час у Ефіопії: UTC+3 (+1 година різниці часу з Києвом).

Геологія

• 
  Геологія Афарської западини
• 
  Система Центральноафриканських рифтів
• 
  Кальдера Денді з космосу

Корисні копалини

Надра Ефіопії багаті на ряд корисних копалин: золото, платину, мідь, калійні солі, природний газ.

Рельєф

Середні висоти — 1330 м; найнижча точка — западина Данакіль (-125 м); найвища точка — вулкан Рас-Дашен (4533 м). Високе плато з центральними горами розділяється рифтовою долиною, на сході рівнина. Територія Ефіопії розташована у східній частині Східно-Африканського плоскогір'я. Більшу частину країни займає Ефіопське нагір'я. Глибокий ґрабен на південному сході від нагір'я відділяє від нього Ефіопсько-Сомалійське плато (висота до 1500 м). На північному сході країни розташована западина Афар (з озером Ассаль, що на 116 м нижче за рівень моря) з невеликими вулканами по краях.

• 
  Рельєф Ефіопії
• 
  Гіпсометрична карта Ефіопії
• 
  Супутниковий знімок поверхні країни
• 
  Карта країни (англ.)
• 
  Гора Рас-Дашен
• 
  Ефіопське нагір'я
• 
  Північ Ефіопського нагір'я, район Тиграй

Клімат

Територія Ефіопії лежить у субекваторіальному кліматичному поясі. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній. Зволоження на Ефіопському нагір'ї достатнє, на Сомалійському півострові недостатнє, часті посухи.

• 
  Сонячна радіація (англ.)
• 
  Кліматична карта Ефіопії (за Кеппеном)
• 
  Кліматична карта Ефіопії (фр.)

Ефіопія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою.

Внутрішні води

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 122 км³.

Станом на 2012 рік в країні налічувалось 2,9 тис. км² зрошуваних земель.

• Гідрографічна мережа Ефіопії
  Гідрографічна мережа Ефіопії
• 
  Сточище річки Аваш
• 
  Сточище річок Джубба і Вебі-Шебелле
• 
  Річка Аваш
• 
  Блакитний Ніл
• 
  Верхів'я Блакитного Ніла

Річки

Річки західної частини належать басейну Середземного моря Атлантичного океану (річка Ніл); центральної і східної частини — Індійського океану; півдня — безстічної області солоного озера Рудольф (Туркана).

Озера

• 
  Гірське озеро Тана
• 
  Озеро Туркана

Рослинність

Земельні ресурси Ефіопії (оцінка 2011 року):

• придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 36,3 %,
  • орні землі — 15,2 %,
  • багаторічні насадження — 1,1 %,
  • землі, що постійно використовуються під пасовища — 20 %;
• землі, зайняті лісами і чагарниками — 12,2 %;
• інше — 51,5 %.

• 
  Рослинність Ефіопії, 1976 року
• 
  Латаття на озері Тана

Тваринний світ

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Східноафриканської підобласті Ефіопської області.

Охорона природи

Ефіопія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища:

• Конвенції про біологічне різноманіття (CBD),
• Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC),
• Кіотського протоколу до Рамкової конвенції,
• Конвенції ООН про боротьбу з опустелюванням (UNCCD),
• Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES),
• Базельської конвенції протидії транскордонному переміщенню небезпечних відходів,
• Монреальського протоколу з охорони озонового шару.

Урядом країни підписані, але не ратифіковані міжнародні угоди щодо: Конвенції про заборону військового впливу на природне середовище (ENMOD),

• Конвенції з міжнародного морського права.

Стихійні лиха та екологічні проблеми

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха:

• геологічна активність Великого Рифту спричинює активний вулканізм, сейсмічність, часті землетруси, найбільш активний вулкан Ерте-Але (613 м) часто вивергає значні потоки лави, виверження вулкана Даббах 2005 року спричинило евакуацію місцевого населення;
• часті посухи.

Серед екологічних проблем варто відзначити:

• знеліснення;
• перевипасання;
• ерозію ґрунтів;
• спустелювання;
• дефіцит прісної води в районах інтенсивного сільського господарства, здебільшого через неправильний менеджмент.

Фізико-географічне районування

У фізико-географічному відношенні територію Ефіопії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також

• Східна Африка
• Абессомалія

Література

Українською

• Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.
• Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів / Укладачі О. Я. Скуратович, Н. І. Чанцева. — К. : ДНВП «Картографія», 2014.
• Бєлозоров С. Т. Африка : фізико-географічний нарис. — вид. 2-ге, перероб. і доп. — К. : Радянська школа, 1957. — 232 с.
• Барановська О. В. Фізична географія материків і океанів : навч. посіб. для студентів ВНЗ : [у 2 ч.]. — Н. : Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя, 2013. — 306 с. — ISBN 978-617-527-106-3.
• Ефіопія // Гірничий енциклопедичний словник : [у 3-х тт.] / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
• Костів Л. Я. Фізична географія материків і океанів. Африка : навч.-метод. посібник. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 184 с. — ISBN 978-617-10-0374-3.
• Панасенко Б. Д. Фізична географія материків : навч. посіб. : в 2 ч. — В. : ЕкоБізнесЦентр, 1999. — 200 с.
• Юрківський В. М. Регіональна економічна і соціальна географія. Зарубіжні країни: Підручник. — 2-ге. — К. : Либідь, 2001. — 416 с. — ISBN 966-06-0092-5.

Англійською

• (англ.) Graham Bateman. The Encyclopedia of World Geography. — Andromeda, 2002. — 288 с. — ISBN 1871869587.

Російською

• (рос.) Авакян А. Б., Салтанкин В. П., Шарапов В. А. Водохранилища. — М. : Мысль, 1987. — 326 с. — (Природа мира)
• (рос.) Алисов Б. П., Берлин И. А., Михель В. М. Курс климатологии [в 3-х тт.] / под. ред. Е. С. Рубинштейна. — Л. : Гидрометиздат, 1954. — Т. 3. Климаты земного шара. — 320 с.
• (рос.) Апродов В. А. Вулканы. — М. : Мысль, 1982. — 368 с. — (Природа мира)
• (рос.) Апродов В. А. Зоны землетрясений. — М. : Мысль, 2010. — 462 с. — (Природа мира) — ISBN 978-5-244-01122-7.
• (рос.) Эфиопия // Африка: энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / гл. ред. А. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 2. К-Я. — 671 с.
• (рос.) Бабаев А. Г., Зонн И. С., Дроздов Н. Н., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М.  : Мысль, 1986. — 320 с. — (Природа мира)
• (рос.) Браун Л. Африка. — М. : Прогресс, 1976. — 288 с. — (Континенты, на которых мы живем)
• (рос.) Букштынов А. Д., Грошев Б. И., Крылов Г. В. Леса. — М. : Мысль, 1981. — 316 с. — (Природа мира)
• (рос.) Власова Т. В. Физическая география материков. С прилегающими частями океанов. Южная Америка, Африка, Австралия и Океания, Антарктида. — 4-е, перераб. — М. : Просвещение, 1986. — 269 с.
• (рос.) Гвоздецкий Н. А., Голубчиков Ю. Н. Горы. — М. : Мысль, 1987. — 400 с. — (Природа мира)
• (рос.) Гвоздецкий Н. А. Карст. — М. : Мысль, 1981. — 214 с. — (Природа мира)
• (рос.) Географический энциклопедический словарь: географические названия / под. ред. А. Ф. Трёшникова. — 2-е изд., доп. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — 585 с. — ISBN 5-85270-057-6.
• (рос.) Исаченко А. Г., Шляпников А. А. Ландшафты. — М. : Мысль, 1989. — 504 с. — (Природа мира) — ISBN 5-244-00177-9.
• (рос.) Словарь современных географических названий / под общей редакцией акад. В. М. Котлякова. — Екатеринбург : У-Фактория, 2006.
• (рос.) Лобова Е. В., Хабаров А. В. Почвы. — М. : Мысль, 1983. — 304 с. — (Природа мира)
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
• (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
• (рос.) Поспелов Е. М. Географические названия мира: Топонимический словарь. — М. : АСТ, 2005.
• (рос.) Эфиопия // Страны Африки. Политико-экономический справочник / ред. В. Солодовников, В. Румянцев. — М. : Издательство политической литературы, 1969. — 318 с.
• (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и Главное управление геодезии и картографии ГУГК СССР, 1964. — 298 с.
• (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

• Вікісховище : Атлас Ефіопії.
• Карти Ефіопії : [англ.] // Perry–Castañeda Library Map Collection. — Дата звернення: 21 листопада 2017 року.
• Ethiopia : [англ.] : [арх. 20 березня 2019 року] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 April. — Дата звернення: 21 лютого 2019 року. — ISSN 1553-8133.
• Добірка публікацій про Ефіопію : [рос.] // «Вокруг света». — Дата звернення: 23 грудня 2017 року.
• European Digital Archive on the Soil Maps of the world : [англ.] // European Soil data centre (ESDAC). — Дата звернення: 23 грудня 2017 року. — карти ґрунтового покрову Ефіопії.
• Ethiopia—United States mapping mission : [англ.] : [арх. 19 січня 2019 року] // ethi-usmappingmission.com. — Дата звернення: 20 березня 2019 року.