Відкрити головне меню

Гвінея-Бісау — невелика західноафриканська країна, що знаходиться на західному узбережжі континенту . Загальна площа країни 36 125 км² (138-ме місце у світі), з яких на суходіл припадає 28 120 км², а на поверхню внутрішніх вод — 8 005 км²[1]. Площа країни трохи більша за площу Одеської області України.

Географія Гвінеї-Бісау Picto infobox map.png
Географічне положення Гвінеї-Бісау
Географічне положення Гвінеї-Бісау
Континент Африка
Регіон Західна Африка
Координати 12°00′ пн. ш. 15°00′ зх. д. / 12.000° пн. ш. 15.000° зх. д. / 12.000; -15.000
Площа 36,1 тис. км² (138-ме)
 • суходіл 77,6 %
 • води 22,4 %
Морське узбережжя 350 км
Державний кордон 762 км
Тип низовинний
Найвища точка безіменна висота (300 м)
Найнижча точка Атлантичний океан (0 м)
Тип субекваторіальний
Найдовша річка Жеба з Корубалом ( км)
Найбільше озеро [[_]] ( км²)
Природні ресурси риба, деревина, фосфати, боксити, граніт, будівельні матеріали, вуглеводні
Стихійні лиха суховії, пожежі
Екологічні проблеми знеліснення, перевилов риби

НазваРедагувати

Офіційна назва — Республіка Гвінея-Бісау, Гвінея-Бісау (порт. Republica da Guine-Bissau, Guine-Bissau[2]). Назва країни походить від злиття топоніму Гвінея і назви столиці — Бісау, щоб відрізнити нову незалежну країну, колишню Португальську Гвінею, від сусідньої Гвінеї. Топонім Гануа, Гінья (Ganua, Ginya) зустрічається на картах XIV століття[3]. У сучасному вигляді топонім Гвінея (порт. Guinea) уведений у XV столітті португальськими мореплавцями на означення усіх африканських земель на південь від Сахари, від них він потрапив до інших європейських мов[3]. З мови сусу топонім перекладається як жінки, за іншою версією, походить від бербер. Akal n-Iguinawen, що означає «Земля німих», тобто варварів, що не розуміють берберської[3].

Історія дослідження територіїРедагувати

Географічне положенняРедагувати

 
Карта Гвінеї-Бісау від ООН (англ.)

Гвінея-Бісау — невелика західноафриканська країна, що межує з двома іншими країнами: на півночі — із Сенегалом (спільний кордон — 341 км), на сході — з Гвінеєю (421 км). Загальна довжина державного кордону — 762 км[1]. Гвінея-Бісау на заході омивається водами Атлантичного океану. Загальна довжина морського узбережжя 350 км.

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 12 морських миль (22,2 км)[4]. Виключна економічна зона встановлена на відстань 200 морських миль (370,4 км) від узбережжя[5][1].

Крайні пунктиРедагувати

ЧасРедагувати

Докладніше: Час у Гвінеї-Бісау

Час у Гвінеї-Бісау: UTC0 (-2 години різниці часу з Києвом)[6].

ГеологіяРедагувати

РельєфРедагувати

Середні висоти — 70 м; найнижча точка — рівень вод Атлантичного океану (0 м); найвища точка — невідома висота на сході країни на плато Фута-Джаллон (300 м)[1].

УзбережжяРедагувати

ОстровиРедагувати

КліматРедагувати

Територія Гвінеї-Бісау лежить у субекваторіальному кліматичному поясі[8]. Влітку переважають екваторіальні повітряні маси, взимку — тропічні[9]. Влітку вітри дмуть від, а взимку до екватора. Сезонні амплітуди температури повітря незначні, зимовий період не набагато прохолодніший за літній[9]. У літнє-осінній період з океану можуть надходити тропічні циклони[9].

Гвінея-Бісау є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[10].

Внутрішні водиРедагувати

Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 31 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 250 км² зрошуваних земель[1].

РічкиРедагувати

Річки країни належать басейну Атлантичного океану.

ОзераРедагувати

БолотаРедагувати

Ґрунтові водиРедагувати

ҐрунтиРедагувати

РослинністьРедагувати

Земельні ресурси Гвінеї-Бісау (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 44,8 %,
    • орні землі — 8,2 %,
    • багаторічні насадження — 6,9 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 29,7 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 55,2 %;
  • інше — 0 %[1].

Тваринний світРедагувати

Охорона природиРедагувати

Стихійні лиха та екологічні проблемиРедагувати

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: сухі пилові вітри харматани дмуть з Сахари в сухий сезон, спричиняючи зниження вологості повітря і значне зниження видимості; пожежі в савані[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районуванняРедагувати

У фізико-географічному відношенні територія Гвінеї-Бісау належить підобласті приатлантичних рівнин Сенегамбії західносуданської області природної країни Судану. Умовно її можна розділити на два райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом:

  • Північний схід. .
  • Південний захід. .

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г д е ж и к Guinea-Bissau, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б в Поспелов Е. М., 2005
  4. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  5. Part VI : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 24 October. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. Гвінея-Бісау // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  8. Атлас. Географія материків і океані, 2014
  9. а б в г ФГАМ, 1964
  10. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  11. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

ЛітератураРедагувати

УкраїнськоюРедагувати

АнглійськоюРедагувати

РосійськоюРедагувати

ПосиланняРедагувати