Генуезька фортеця (Феодосія)

фортеця у Криму

Генуезька фортеця — фортеця в місті Феодосія (Крим, Україна), побудована генуезцями в 14 столітті.

Генуезька фортеця
Залишки фортеці

45°01′20″ пн. ш. 35°24′03″ сх. д. / 45.02222° пн. ш. 35.40083° сх. д. / 45.02222; 35.40083Координати: 45°01′20″ пн. ш. 35°24′03″ сх. д. / 45.02222° пн. ш. 35.40083° сх. д. / 45.02222; 35.40083
Статус історико-архітектурний заповідник
Статус спадщини Державний реєстр нерухомих пам'яток України і об'єкт культурної спадщини РФ федерального значенняd
Країна  Україна
Розташування Феодосія
Тип будівлі фортеця
Будівництво 1340 — 1343
Стан руїни
Генуезька фортеця (Феодосія). Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Генуезька фортеця (Феодосія)
Генуезька фортеця (Феодосія) (Автономна Республіка Крим)
Мапа

CMNS: Генуезька фортеця у Вікісховищі

Розташована на березі Феодосійської затоки в південній частині міста, була цитаделлю середньовічної Кафи. Зараз залишки фортеці є історико-архітектурним заповідником.

Історія ред.

Цитадель зведена навколо Карантинного пагорба, на крутих в сторону моря схилах, що могли служити первинною перешкодою для ворога. Будівництво велося з 1340 по 1343 рік, повна добудова тривала ще протягом десяти років. Складена з вапняку на вапняному розчині з ретельною затертими швами. Спеціальних каменоломень Кафа не мала — будівельні матеріали для фортеці добувалися зазвичай в місцях виходу на поверхню скельних порід на схилах навколишніх гір або з дна моря.

Укріплення складалося з фортечних стін, посилених дванадцятьма баштами. Стіни досягали по висоті 11 м і 2 м завширшки. Досередини вели шість брам. Довжина стін цитаделі становила 718 м. Фортеця також мала декілька пристаней. Під фортечними стінами пролягав глибокий рів, наповнений водою. Це була не тільки оборонна споруда — канал також відсікав Кафу від схилів гір і відводив зливові стоки в море.

У цитаделі розміщувалися консульський палац, казначейство, резиденція латинського єпископа, будівля суду з балконом для оголошення консульських ухвал, контори для перевірки вагів, склади та магазини особливо цінних товарів — коштовних каменів, хутра, шовків.

В 19 столітті більшість споруд були розібрані. До наших днів збереглася південна (з двома баштами — святого Климента і Криско) і частина західної стіни цитаделі, а також пілони головних воріт. Загальна довжина збережених стін  — 469  м.

Пам'ятки ред.

 
Генуезька фортеця (Карантин)

Згідно з реєстром пам'яток національного значення України[1], до комплексу генуезьких пам'яток Феодосії належать:

 
Пам'ятка архітектури національного значення «Стіни фортеці»
 
Пам'ятка архітектури національного значення «Мури фортеці»

Від башти Костянтина, що захищала крайній північний пункт міста, були зведені стіни у двох напрямках — на південь і на схід. Стіни, що проходили вздовж берега моря на схід, не збереглися. Вони були укріплені рядом веж, мали великі ворота, зображені на старовинних малюнках. Стіни, що йшли від башти дугою на південь, оперізуючи місто, піднімалися на гору Мітрідат. Тут збереглася тільки башта Хоми — крайній південний пункт оборони Кафи. Від вежі Хоми стіни йшли в бік цитаделі та на схід від неї, опускаючись до моря і з'єднуючись з Доковою вежею. Південніше цитаделі знаходяться руїни вежі Джіованні ді Скаффа, східніше — залишки фортечних стін і рову, кутової башти з бастіоном. На збереженій ділянці фортечних стін видно сліди кількох будівельних періодів, бійниці відсутні, місцями залишилися ознаки бойових майданчиків.[3]

Примітки ред.

  1. Постанова КМУ № 518 від 25 червня 2020 р. «Про внесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України». Архів оригіналу за 11 жовтня 2020. Процитовано 8 вересня 2020. 
  2. В Феодосии греческий храм Дмитрия Солунского перепутали с армянским храмом Стефана(рос.)
  3. Памятники градостроительства и архитектуры УССР. — К.: Будівельник, 1985 г., т. 2, с. 284

Джерела та посилання ред.

Див. також ред.