Відкрити головне меню

Генрі Айртон

англійський політик

Ге́нрі А́йртон (англ. Henry Ireton; 3 листопада 1611 — 26 листопада 1651) — діяч англійської буржуазної революції XVII століття, один з організаторів нової (парламентської) армії (так званої армії нового зразка). Належав до поміркованих індепендентів, мав великий вплив на Олівера Кромвеля.

Генрі Айртон
Henry Ireton.jpg
Народився 1611[1][2][…]
Attenborough, Nottinghamshired, Ноттінгемшир, Королівство Англія
Помер 26 листопада 1651(1651-11-26)[1][4]
Лімерик
Громадянство
(підданство)
Flag of England.svg Королівство Англія
Flag of The Commonwealth.svg Англійська республіка
Діяльність політик
Alma mater Триніті-коледж
Знання мов англійська[1]
Членство list of regicides of King Charles Id
Посада член Палати громад у Парламенті Англіїd
Військове звання генерал
У шлюбі з Bridget Cromwelld
Діти Bridget Bendishd

ЖиттєписРедагувати

Освіту отримав в Оксфорді. З початком громадянської війни став на бік парламенту в битвах при Еджхілі (1642) та Гейнсборо (1643). Підтримав Олівера Кромвеля в боротьбі проти пресвітеріанського генерала Манчестера і став одним з організаторів нової армії, так званої армії «Нового зразка», «або нового строю». У битві під Нейсбі командував лівим крилом, в той час як Кромвель — правим. У 1645 році був обраний в Довгий парламент. У 1646 році одружився з дочкою Кромвеля Бріджит. У конфлікті між парламентом і армією довго коливався і лише небезпека втрати контроль над військом змусила його встати на бік солдатів.

До 1648 року Айртон обстоював монархічний лад як знаряддя влади переважно нового дворянства і буржуазії. У 1647 році брав участь у придушенні повстання левелерів.

Восени 1648 коли стало зрозуміло, що індепенденти втратять владу якщо не стратять короля, Айртон став одним з організаторів та учасників суду над Карлом І. Саме він підписав йому смертний вирок. Як помічник Кромвеля в 1649 році пішов в Ірландський похід, а після від'їзду Кромвеля залишився в званні лорда-правителя Ірландії. Упродовж 1649—51 років як лорд-депутат Ірландії жорстоко придушував національний рух ірландського народу.

Помер раптово — від хвороби, що перебігала з гарячкою.

ПоглядиРедагувати

Генрі Айртон був автором більшості петицій та звернень армії до парламенту. У «Пунктах пропозицій» і особливо в дебатах на конференції в Патні у жовтні 1647 року виступав як прихильник «Традиційної конституції» яка передбачала збереження короля та палати лордів і рішучим ворогом «народоправства». Теорії народного суверенітету Айртон протиставляв концепцію «громадянського суспільства» як сукупності власників. Рішуче виступав проти загального виборчого права, при цьому не приховував, що боїться за «цілісність власності». Виборче право для Айртона це «право власників», які є носіями «постійного інтересу» в державі, одним словом був реакціонером.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. а б в ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. General Henry Ireton
  3. Henry Ireton
  4. Енциклопедія Брокгауз
  5. David Farr, Henry Ireton and the English Revolution (Woodbridge, Boydell & Brewer, 2006).

ЛітератураРедагувати