Генріх VII Ройсс цу Кьостріц

Генріх VII, принц Рейсс цу Кестріц (нім. Heinrich VII. Prinz Reuß zu Köstritz; нар. 14 липня 1825(18250714), Кліппгаузен — пом. 2 травня 1906, Требшен, Німецька імперія) — німецький дипломат із княжого роду молодшої лінії Рейсс.

Генріх VII, принц Рейсс цу Кестріц
нім. Heinrich VII. Prinz Reuß zu Köstritz
Генріх VII, принц Рейсс цу Кестріц
німецький дипломат
Нині на посаді
Народився 14 липня 1825(1825-07-14)[1][2]
Кліпгаузен, Майсен, Саксонія
Помер 2 травня 1906(1906-05-02)[1][2] (80 років)
Тшебехув, Ґміна Тшебехув, Зельоноґурський повіт, Любуське воєводство, Польща
Похований Тшебехув
Відомий як дипломат, політик
Країна Німеччина
Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і HU Berlin
Батько Генріх LXIII, Принц Рейсс цу Кестріц
Мати Eleonore of Stolberg-Wernigeroded
У шлюбі з Марія Александріна, принцеса Саксен-Веймар-Ейзенахська
Діти Prince Heinrich XXXII Reuss of Köstritzd, Prince Heinrich XXXIII Reuss of Köstritzd, Prince Heinrich XXXV Reuss of Köstritzd, Johanna Reuss of Köstrizd[2] і Sophie Renate Reuss of Köstritzd[2]
Нагороди
Почесний хрест (Ройсс)
Великий хрест ордена Білого Сокола
Великий хрест ордена дому Саксен-Ернестіне
Орден Громадянських заслуг Баварської корони
Орден дому Ліппе
Орден Вендської корони
Орден Рутової корони
Орден Вільгельма (Гессен)
Орден Людвіга (Гессен)
Великий хрест ордена Корони (Вюртемберг)
Великий хрест ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Орден Чорного орла
Великий Хрест ордена Червоного орла
Великий командор ордена дому Гогенцоллернів
Орден Святого Йоанна (Бранденбург)
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Командор ордена Почесного легіону
Командор ордена Святого Георгія
Лицар Великого хреста ордена Нідерландського лева
Орден Османие 1 ступеня
Орден Святого Андрія Первозванного
Орден Святого Володимира 2 ступеня

ЖиттяРедагувати

Генріх VII Рейсс народився 14 липня 1825 у родині принца Генріха LXIII Рейсс-цу-Кестріц. Був п'ятою дитиною та третім сином.

З 1845 по 1848 вивчав правознавство у Рупрехт-Карлському університеті у Гайдельберзі та в університеті Гумбольдта в Берліні. Після цього вступив у 8-й Уланський полк.

У 1853 вступив на дипломатичну службу.

З 1854 по 1863 працював радником прусської дипломатичної місії у Парижі, після цього — посланник Королівства Пруссія у Касселі; пізніше переведений у Мюнхен.

26 квітня 1871 призначений кайзером Вільгельмом I першим послом створеної Німецької імперії у Санкт-Петербурзі.

З 1873 по 1876 служив генерал-ад'ютантом при Вільгельмі I, поки 1876 року не одружувався на принцесі Марії Саксен-Веймар-Ейзенахській. Того ж року став членом Верхньої палати Пруссії.

У 1877 призначений першим імперським послом у Константинополь, де відкрив прекрасну будівлю посольства Німецької імперії (тепер — німецьке головне консульство у Стамбулі), яке він облаштував на власний розсуд. Вже через рік відправлений німецьким послом до Відня. Це було його останньою закордонною справою. Після цього принц Генріх VII Ройсс відправився жити у замок Требшен (тепер — Тшебехов), де і помер у 1906.

РодинаРедагувати

Генріх VII одружився 6 лютого 1876 із принцесою Марією Саксен-Веймар-Ейзенахською (18491922), дочкою великого герцога Карла Олександра Саксен-Веймар-Ейзенахського.

Діти:

  • Генріх XXXII. (1878 —1935)
  • Генріх XXXIII. (1879 —1942) — був одружений із Вікторією Маргаритою Пруською, згодом — з Аллен Тью, мав сина і доньку від першого шлюбу;
  • Йоганна (1882 —1883) — померла в дитячому віці;
  • Софія-Рената (1884 —1968) — у шлюбі з принцом Генріхом XXXIV Рейссом цу Кестріц (1887 — 1956)
  • Генріх XXXV. (1887 —1936)

НагородиРедагувати

Німецька імперіяРедагувати

Велике герцогство ГессенРедагувати

Королівство ВюртембергРедагувати

Королівство ПруссіяРедагувати

Інші країниРедагувати

Російська імперіяРедагувати

ПриміткиРедагувати