Генріх фон Шенкендорфф

Генріх Курт Еміль Ернст фон Шенкендорфф (нім. Heinrich Kurt Emil Ernst von Schenckendorff; 9 жовтня 1877, Зорау — 22 лютого 1941, Лігніц) — німецький офіцер, генерал-лейтенант вермахту.

Генріх фон Шенкендорфф
нім. Heinrich Kurt Emil Ernst von Schenckendorff
Народився	9 жовтня 1877(1877-10-09) Жари, Landkreis Sorau (Lausitz)d, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецький Райх
Помер	22 лютого 1941(1941-02-22) (63 роки) Лігніц
Країна	Німецький Райх
Діяльність	воєначальник
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Столітня медаль Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 3-го класу (Баварія) Командорський хрест 2-го класу ордена дому Саксен-Ернестіне Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Сілезький Орел 2-го ступеня Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Почесний лицар ордена Святого Йоанна (Бранденбург) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Біографія

Представник давнього прусського роду, відомого з 13 століття. Син оберста Крістіана фон Шенкендорффа і його дружини, уродженої графині Штрахвіц. Молодший брат генерала піхоти Макса фон Шенкендорффа.

7 березня 1896 року поступив на службу в Прусську армію. Учасник Першої світової війни, в основному служив на штабних посадах. Після демобілізації армії продовжив службу в рейхсвері. 31 жовтня 1927 року вийшов у відставку. 1 жовтня 1935 року повернувся на службу і був призначений інспектором військ запасу Лігніца. Цю посаду Шенкендорфф займав до кінця життя.

Звання

• Другий лейтенант (7 березня 1896)
• Лейтенант (1 січня 1899)
• Оберлейтенант (10 квітня 1906)
• Гауптман (24 березня 1909)
• Майор (28 листопада 1914)
• Оберстлейтенант (18 грудня 1920)
• Оберст (1 квітня 1923)
• Генерал-майор запасу (31 жовтня 1927)
• Генерал-майор (1 жовтня 1937)
• Генерал-лейтенант запасу (1 листопада 1939)
• Генерал-лейтенант (1 лютого 1941)

Нагороди

• Столітня медаль
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Почесний воєнний хрест за героїчний вчинок
• Орден «За військові заслуги» (Баварія) 3-го класу з мечами і короною
• Орден дому Саксен-Ернестіне, командорський хрест 2-го класу з мечами (1916)
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Сілезький Орел 2-го ступеня
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Орден Святого Йоанна (Бранденбург), почесний лицар
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)

Література

• Jörn Hasenclever: Wehrmacht und Besatzungspolitik in der Sowjetunion. Die Befehlshaber der rückwärtigen Heeresgebiete 1941—1943. Schöningh, Paderborn 2010, ISBN 978-3-506-76709-7.
• Wolf Keilig:  Truppenoffiziere, Sanitätsoffiziere im Generalsrang, Waffenoffiziere im Generalsrang, Offiziere d. Kraftfahrparktruppe im Generalsrang, Ingenieur-Offiziere im Generalsrang, Wehrmachtsrichter im Generalsrang, Verwaltungsoffiziere im Generalsrang, Veterinäroffiziere im Generalsrang. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, ISBN 3-7909-0202-0.
• Günter Wegmann (Hrsg.), Günter Wegner: Formationsgeschichte und Stellenbesetzung der deutschen Streitkräfte 1815—1990. Teil 1: Stellenbesetzung der deutschen Heere 1815—1939. Band 2: Die Stellenbesetzung der aktiven Infanterie-Regimenter sowie Jäger- und MG-Bataillone, Wehrbezirkskommandos und Ausbildungsleiter von der Stiftung bzw. Aufstellung bis 1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1992, ISBN 3-7648-1782-8, S. 212.