Генріх Фінке фон Оверберг

(Перенаправлено з Генріх фон Фінке Оверберг)

Генріх Фінке фон Оверберг (*Heinrich Vincke von Overberg, д/н — 29 червня 1450) — 36-й магістр Лівонського ордену в 14381450 роках.

Генріх Фінке фон Оверберг
Heinrich Vincke von Overberg
Народився невідомо
Камен
Помер 29 червня 1450
Громадянство
(підданство)
Flag of Latvia.svg Латвія
Національність німець
Діяльність політика
Суспільний стан лицарство
Посада магістр Лівонського ордену
Термін 1438—1450 роки
Попередник Генріх фон Бьокефьорде
Наступник Йоганн фон Менгден
Конфесія католицтво
Рід Оверберги

ЖиттєписРедагувати

Походив з вестфальського шляхетського роду Овербергів. Замолоду прибув до Лівонії. 1427 року призначається фогтом замку Леаль. 1432 року стає комтуром Гольдінгену. У 1435—1436 і 1437—1438 роках обіймав посаду комтура венденського.

У 1437 році після смерті магістра Генріха фон Бьокефьорде очолив «вестфальців» у боротьба про «рейнців» за посаду нового магістра. Сам Оверберг був кандидатом перших, протистоячи Генріху фон Нотлебену. Останнього підтримав великий магістр Тевтонського ордену Пауль фон Русдорф. У свою чергу останній призначив Генріха Фінке фон Оверберга ландмаршалом Лівонського ордену. Проте фон Оверберг відмовився визнавати призначення магістром фон Нотлебена. Зрештою 1438 року в Фелліні було укладено угоду, за якою Генріх Фінке фон Овербег став магістром, Генріх фон Нотлебен — їрвенським фогтом.

Новий магістр спрямував усі зусилля на здобуття самостійності Лівонського ордену. Вже у липні 1438 року з ініціативи фон Оверберга Перновський ландтаг відхилив новий проект статуту Лівонського ордену, який запропонував великий магістр Тевтонського ордену. В жовтні того ж року на ландтазі в Валці усі лівонські стани склали присягу Генріху Фінке фон Овербергу. Того ж 1438 року під тиском великого князя Литовського Вітовта (був офіційним протектором Ризького архієпископства) вимушений був укласти з ризьким архієпископом Геннінгом Шарпенбергом 6-річний мирний договір. Проте лише у 1441 році він був визнаний магістром Лівонського ордену Конрадом фор Ерліхгаузеном, новим великим магістром Тевтонського ордену.

У 1443 році намісник великого князя московського в Пскові Олександр Чорторийський здійснив напад на лівонський замок Нейгаузен. З огляду на зростання потуги великого князівства Московського, його втручання у справи Псковської республіки і водночас посилення великого князівства Литовського, магістр фон Оверберг вирішив звести потужний Бауський замок (його було завершено вже 1451 року).

1444 року лівонське військо атакувала Ям, околиці якого було сплюндровано. Того ж року новогородці і псковиці сплюндрували околиці Нарви. Невдовзі після цього магістр особисто очолив похід, взявши в облогу місто Ям, але не зміг його захопити. Проте лівонські війська сплюндрували Вотську волость, узбережжя річок Іжора і Нева. Зрештою 1446 року почалися перемовини між Лівонським орденом, Псковом і Новогородом, але вони не мали результату. В результаті війна тривала. 1448 року лівонське військо зазнало поразок у битва на річці Нарова та під Яомом. 1449 року було укладено 10-річне перемир'я Лівонського ордену між Псковською і Новгородською республіками. Водночас 1448 року зумів після смерті Геннінга Шарпенберга зумів домогтися обрання римським архієпископом свого ставленика Сильвестера Стодешевера. Помер у 1450 році. Новим магістром став Йоганн фон Менгден.

ДжерелаРедагувати

  • Ritterbrüder im livländischen Zweig des Deutschen Ordens. Köln: Böhlau, 1993. Nr. 912 (lk 677—678).