Генріх Фрідріх Фюґер

німецький і австрійський художник

Генріх Фрідріх Фюґер (нім. Heinrich Friedrich Füger; 8 грудня 1751, Гайльбронн — 5 листопада 1818, Відень) — німецький і австрійський художник, один з найбільших представників класицизму в Німеччині.

Генріх Фрідріх Фюґер
нім. Heinrich Friedrich Füger

HeinrichFüger.jpg

Народження 8 грудня 1751(1751-12-08)[1][2][…]
Гайльбронн, Штутгарт, Баден-Вюртемберг[4]
Смерть 5 листопада 1818(1818-11-05)[1][2][…] (66 років)
  Відень, Австрійська імперія[5]
Країна Heiliges Römisches Reich - Reichssturmfahne vor 1433 (Nimbierter Adler).svg Священна Римська імперія
Flag of the Habsburg Monarchy.svg Австрійська імперія
Жанр портрет
Діяльність художник
Вчитель Nicolas Guibald і Adam Friedrich Oeserd
Відомі учні Johann Friedrich Matthaid, Ferdinand Jagemannd, Carl Heinrich Rahld і Johann Nepomuk Hoechled
Працівник Академія образотворчих мистецтв (Відень)

CMNS: Генріх Фрідріх Фюґер у Вікісховищі

Життя та творчістьРедагувати

У 1764 році Г. Ф. Фюґер починає вивчати живопис в класі придворного художника Нікола Жюбаля при Академії мистецтв у Людвігсбурзі. З 1769 року він продовжує навчання в Лейпцигу, у вчителя малювання Гете, Адама Ф. Езера. Потім художник здійснює навчальну поїздку по Італії; в Неаполі він пише фрески у палаці Казерта. У 1774 році Фюґер назавжди переїжджає до Відня. Покровителем і меценатом Фюґера у Відні стає англійський посол сер Роберт Кейт, з його допомогою художник домагається визнання у вищих колах віденського суспільства і серед членів австрійської імператорської родини.

Восени 1776 року Фюґер отримує стипендію для тривалого навчання в Римі. У 1781—1783 роках він живе і працює в околицях Неаполя, виконуючи замовлення австрійського правлячого дому. Починаючи з цього часу в його роботах відчутний сильний вплив творчості Антона Р. Менгса. У 1783 році, за вказівкою державного канцлера Австрії графа Кауніца, Г. Ф. Фюґер стає віце-директором віденської Академії витончених мистецтв, в той час провідною художньою академією Європи. У 1795 він уже був директором Академії, яка в роки його керівництва зазнала значного розквіту. У 1806 році Фюґер призначається директором віденського Художньо-історичного музею і зберігачем палацу Бельведер.

Г. Ф. Фюґер був почесним членом Академій витончених мистецтв Мюнхена і Мілана, лицарем ордена Вюртемберзької корони. У 1780 році він вступає у віденську масонську ложу «Біля пальми», в 1785 він переходить в ложу «До правди». У 1876 році в його честь у Відні була названа вулиця (Fügergasse).

Основними царинами творчості Г. Ф. Фюґера були портретний живопис і художня мініатюра. Писав також полотна на біблійну, історичну і мітологічну тематику. За стилем твори художника є перехідними від живопису бароко до епохи класицизму. Заслуги Фюґера в розвиткові австрійського живопису дійсно величезні, його при житті вже називали Батьком художників Відня[6].

Серед його учнів був Франц Ксавер Лампі.

ГалереяРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Karl Weiß: Füger, Heinrich. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 8, Duncker & Humblot, Leipzig 1878 S. 177—179.
  • Ferdinand Laban: Heinrich Friedrich Füger, der Porträtminiaturist. Grote, Berlin 1905.
  • Carl Wilczek: Heinrich Friedrich Füger. Seine Gemälde und Zeichnungen. Selbstverlag, Wien 1925.
  • Carl Wilczek: Füger, der Klassizist und Großmaler. In: Leo Planiscig (Hrsg.): Jahrbuch der kunsthistorischen Sammlungen in Wien, Neue Folge. Band II, Wien 1928 S. 329—354.
  • Steffi Röttgen: Heinrich Friedrich Füger. In: Zbornik. Za umetnostno zgodovino Archives d'histoire de l' art, Nova Vrsta XI—XII. 1974—1976, S. 323—333.
  • Ingeborg Schemper-Sparholz: Die Etablierung des Klassizismus in Wien. Friedrich Heinrich Füger und Franz Anton Zauner als Stipendiaten bei Alexander Trippel in Rom. In: Direktion des Schweizerischen Landesmuseums in Zürich (Hrsg.): Zeitschrift für Schweizerische Archäologie und Kunstgeschichte. Band 52, Heft 4, 1995, S. 247—270.
  • Robert Keil: Heinrich Friedrich Füger (1751—1818) — Nur wenigen ist es vergönnt das Licht der Wahrheit zu sehen. Amartis, Wien 2009 (Monografie mit Werkverzeichnis, 750 Abbildungen, davon 100 in Farbe).

ПриміткиРедагувати

  1. а б RKDartists
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Web umenia
  4. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118968696 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  5. Dr. Constant v. Wurzbach Füger, Friedrich Heinrich // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt habenWien: 1856. — Vol. 5. — S. 1.
  6. Claudia Reichl-Ham: Das Jahr 1809 im Spiegel der Objekte des Heeresgeschichtlichen Museums, in: Viribus Unitis. Jahresbericht 2009 des Heeresgeschichtlichen Museums, Wien 2010, S. 107.

ПосиланняРедагувати