Відкрити головне меню

Генрик Ловмянський (пол. Henryk Łowmiański; 22 серпня 1898 — 4 вересня 1984) — польський науковець, історик, спеціаліст з середньовіччя й славістики. Автор монументальної 6-томної праці «Початки Польщі».

Генрик Ловмянський
пол. Henryk Łowmiański
Henryk Lowmianski.jpg
Народився 22 серпня 1898(1898-08-22)[1]
Daugudžiai[d], Укмергський район, Вільнюський повіт, Литва
Помер 4 вересня 1984(1984-09-04)[1] (86 років)
Познань, Польща
·дорожньо-транспортна пригода
Поховання Польща
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of Poland.svg Польща
Діяльність історик, медієвіст
Alma mater Вільнюський університет
Сфера інтересів Медієвістика, історія і слов'янознавство
Заклад Stephen Báthory University[d], Університет імені Адама Міцкевича у Познані і Вільнюський університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор історичних наук
Член Польська академія знань
Нагороди
орден «Будівельників Народної Польщі» орден Прапора Праці
Меморіальна дошка на честь Ловмянського в Познанському університеті

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився у Вількомирі Віленській губернії Російської імперії. Навчався у Вільні та Чернігові. 1916 року поступив до Київського університету святого Володимира (Російська імперія). Вищу освіту здобув у Віленському університеті імені Стефана Баторія (Польща). 1924 року, під керівництвом Казимира Ходиницького, захистив докторську дисертацію з історії литовських міст 16 століття (Wschody miast litewskich w XVI wieku). 1932 року отримав звання почесного доктора за дослідження з історії Великого князівства Литовського. У 19331939 роках працював на кафедрі історії Східної Європи Віленського університету. З 1938 року — член Польської академії знань. Під час Другої світової війни працював у віленському архіві. 1945 року переселився до Польщі, до міста Лодзь. Згодом працював у Познані, в Університет імені Адама Міцкевича, на кафедрі історії Східної Європи. 1963 року став керівником відділу історії середньовіччя Інституту історії Польської академії наук. Протягом 19511957 років головував на історичних кафедрах Познанського університету, а у 19571968 був директором інституту історії цього університету. Трагічно загинув під трамваєм у Познані на вулиці Грюндвальдській. Залишив по собі учнів-істориків Юліуша Бардаха, Артура Кіяса та інших.

ПраціРедагувати

  • «Wschody» miast litewskich (1923—1924) [w:] Ateneum Wileńskim t. 1 (s. 398—466) i t. 2 (s. 1-30)
  • Witold wielki książę litewski (1930)
  • Studia nad początkami społeczeństwa i państwa litewskiego (1931—1932)
  • Uwagi o sprawie podłoża społecznego i gospodarczego Unii Jagiellońskiej (1934)
  • The Ancient Prussians (1936)
  • Wcielenie Litwy do Polski w 1386 roku (1937)
  • Handel Mohylewa w XVI w. (1938)
  • Struktura gospodarcza Mohylewa w czasach pomiary włócznej (1939)
  • Imię chrzestne Mieszka I (1948)
  • Podstawy gospodarcze formowania się państw słowiańskich (1953)
  • Zagadnienia roli Normanów w genezie państw słowiańskich (1957)
  • Historia Polski do roku 1764 (1957—1958)
  • Geneza państwa ruskiego jako wynik procesu wewnętrznego (1962)
  • Początki Polski t. I—VI (1963—1985)
  • Religia Słowian i jej upadek (w. VI—XII) (1979)
  • Studia nad dziejami Wielkiego Księstwa Litewskiego (1983)
  • Studia nad dziejami Słowiańszczyzny, Polski i Rusi w wiekach średnich (1986)
  • Prusy — Litwa — Krzyżacy (1989)
  • Zaludnienie państwa litewskiego w wieku XVI: zaludnienie w roku 1528 (1998)
  • Polityka Jagiellonów (1999)

ПриміткиРедагувати

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.

ДжерелаРедагувати