Генк Барендрегт

нідерландський математик і логік

Генк Барендрегт (Гендрік Пітер Барендрегт, нід. Hendrik Pieter Barendregt нар. 18 грудня 1947, Амстердам, Нідерланди) — нідерландський математик і логік, дослідник λ-числення і теорії типів, автор λ-куба. Професор, завідувач кафедри основ математики та інформатики Університету Неймегена.

Генк Барендрегт
Народився18 грудня 1947(1947-12-18)[1] (76 років)
Амстердам, Нідерланди
Країна Нідерланди
Діяльністьматематик, інформатик, викладач університету
Alma materУтрехтський університет
Галузьматематична логіка[2] і Основи математики
ЗакладРадбоуд університет Неймеген
Радбоуд університет Неймеген[3]
Утрехтський університет[4]
Науковий ступіньдоктор філософії
Науковий керівникДірк ван Даленd і Георг Крайзельd
Аспіранти, докторантиPieter Harteld[5]
Silvia Ghilezand[5]
Mariangiola Dezani-Ciancaglinid[5]
Bart Jacobsd[5]
Tonny Hurkensd[5]
Frank'a Waaldijkd[5]
Roelof Cornelis de Vrijerd[5]
Christiaan Peter Jozef Koymansd[5]
Bas Spittersd[5]
Jan Herman Geuversd[5]
Venanzio Caprettad[5]
Milad Niquid[5]
Adriana Beatriz Compagnonid[5]
Morten Heine Sorensend[5]
Erik Polld[5]
Jan Zwanenburgd[5]
Aline Klazina Honinghd[5]
Martijn Diederik Oostdijkd[5]
Gueorgui Ivanov Jojgovd[5]
Pieter Koopmand[5]
Sjaak Smetsersd[5]
Luis Cruz-Filiped[5]
Paula Gabriela Severid[5]
Steffen van Bakeld[5]
Milena Todovora Stefanovad[5]
Silvio Luigi Maria Valentinid[5]
Mark Pieter Jan Ruysd[5]
Jan Kuperd[5]
Erik Barendsend[5]
Marko van Eekelend[5]
ЧленствоНідерландська королівська академія наук
Європейська академія[6]
Нагороди
Особ. сторінкаcs.ru.nl/~henk/

Біографія

ред.

Народився 1947 року в Амстердамі. Протягом 1952—1965 років навчався в освітніх установах, що використовують систему Монтессорі. 1967 року закінчив Утрехтський університет за класом математичної логіки, отримавши ступінь магістра. 1971 року під керівництвом Дірка ван Далена[nl] і Георга Крайзеля[de] захистив докторську дисертацію (Ph. D.) з екстенсіональних моделей λ-числення і комбінаторної логіки.

Після захисту дисертації в 1971—1972 роках працював дослідником у Стенфордському університеті. Від 1972 до 1986 року обіймав професорські посади в Утрехтському університеті. Від 1986 року — професор Університету Неймегена, завідувач кафедри основ математики та інформатики. У різний час працював на запрошених посадах у Дармштадтському технічному університеті, Швейцарській вищій технічній школі Цюриха, Університеті Карнегі — Меллон, Кіотському університеті, Сієнському університеті.

Захоплюється буддизмом і медитацією, публікує статті про медитацію в психологічних і науково-популярних журналах[7].

Наукова і редакційна робота

ред.

Результати початку 1970-х років стосуються нормальних форм у λ-численні і їх можливості бути реалізованими в комбінаторній логіці. Праці другої половини 1970-х років присвячені питанням моделей λ-числення. Став відомим 1981 році після виходу монографії «Лямбда-числення. Його синтаксис і семантика», яку двічі перевидано і перекладено російською і китайською мовами та вважають основною працею з безтипового λ-числення[8].

У 1980-і роки вивчав питання автоматичного доведення і взаємозв'язку математичного доведення з λ-численням і теорією типів (згодом концептуалізувані як ізоморфізм Каррі — Говарда). 1986 року після переходу в Університет Неймегена організував групу, що займалася питаннями формалізації математики, ідейно продовжувала роботи, які велися в рамках проєкту Automath[en] Ніколаса де Брейна. У другій половині 1980-х вивчав типізовані варіанти λ-числення, з особливою увагою на взаємозв'язках між ними; 1991 році запропонував λ-куб — графічну інтерпретацію восьми різних типів типізованого λ-числення, яка здобула популярність як у середовищі логіків, так і серед фахівців з основ інформатики та мов програмування.

Член редколегій журналів Information and Computation[en], Journal of Functional Programming[en], Journal of Logic and Computation[en], Logical Methods in Computer Science[en].

Нагороди та спільноти

ред.

Член Європейської академії (1992). Академік Нідерландської королівської академії наук (1997).

2002 року відзначений орденом Нідерландського лева (лицар ордена). Того ж року відзначений премією Спінози від нідерландської урядової Організації наукових досліджень.

Бібліографія

ред.
  • Henk Barendregt. The Lambda Calculus. Its syntax and semantics. — Амстердам : North Holland, 1981. — 622 с. — (Studies in Logic and the Foundations of Mathematics, vol. 103) — ISBN 0-444-87508-5. — фундаментальна монографія з λ-числення, двічі перевидана (1984, 2012), перекладена китайською (1990) і російською (1985) мовами:
    Барендрегт, Хенк. Ламбда-исчисление. Его синтаксис и семантика. — М. : Мир, 1985. — 606 с. — 4800 прим.
  • Henk Barendregt, Wil Dekkers, Richard Statman. Lambda Calculus With Types. — Кембридж : Cambridge University Press, 2010. — 703 с. — (Perspectives in Logic) — ISBN 9780521766142. — об'ємний виклад варіантів типізованого λ-числення, різних розширень і застосувань; задумана як продовження книги «Лямбда-числення. Його синтаксис і семантика». Перевидано 2013 року.

Основні публікації

ред.
  • Henk Barendregt. Combinatory logic and the axiom of choice // Indagationes Mathematicae. — 1973. — Vol. 3, no. 76 (18 July). — P. 203—221.
  • Henk Barendregt. A global representation of the recursive functions in the λ-calculus // Theoretical Computer Science[en]. — 1976. — No. 3.2 (18 July). — P. 225—242.
  • Барендрегт Х. Бестиповое λ-исчисление // Справочная книга по математической логике / Под редакцией Дж. Барвайса. — М. : Наука, 1983. — Т. 4: Теория доказательств. — С. 278—318.
  • Henk Barendregt, Adrian Rezus. Semantics for classical Automath and related systems // Information and Control[en]. — 1983. — Vol. 59 (18 July). — P. 127—147. Архівовано з джерела 20 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
  • Henk Barendregt. Lambda calculi with types // Handbook of Logic in Computer Science. — Оксфорд : Oxford University Press, 1992. — Vol. 2: Background: Computational Structures (18 July). — P. 117–309. — ISBN 0-19-853761-1. — публікація, в якій уперше введено λ-куб.

Примітки

ред.
  1. http://www.cs.ru.nl/barendregt60/essays/preliminary/prelims.pdf
  2. Czech National Authority Database
  3. Schreuder O. Proeven van eigen cultuur, vijfenzeventig jaar Katholieke Universiteit Nijmegen 1923-1998 Deel II 1960-1998 — 1998. — 539 с. — ISBN 90-5625-040-X
  4. Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
  5. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  6. https://www.ae-info.org/ae/User/Barendregt_Hendrik
  7. Henk Barendregt (25 вересня 2011). Curriculum vitae (PDF) (англ.). Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2014. Процитовано 9 березня 2014.
  8. Бенджамин Пирс. Типы в языках программирования / Пер. с англ.: Г. Бронников, А. Отт. — Добросвет, 2011. — С. 76. — ISBN 978-5-7913-0082-9.

Посилання

ред.