Генетичний матеріал — носій генетичної інформації будь-якого організму, який визначає їх ріст, розвиток і функціонування. Він втілює спадкову інформацію, що передається від одного покоління до наступного, уможливлюючи передачу специфічних рис і характеристик. Цей фундаментальний матеріал є ключовим у продовженні життя, відіграючи центральну роль в еволюційних процесах. Сукупність всього генетичного матеріалу організму називається геном.

У більшості організмів ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота) служить первинним генетичним матеріалом. Елегантна структура ДНК складається з двох ланцюгів, переплетених у подвійну спіраль, що складається з нуклеотидних одиниць — аденіну, тиміну, цитозину та гуаніну — розташованих у певній послідовності, яка формує певні гени. Гени є існтрукціями для синтезу білків — ключових молекул, що керують є основним будівельним матеріалом організму та керують різними біологічними функціями в клітинах.

РНК (рибонуклеїнова кислота), ще одна життєво важлива нуклеїнова кислота, працює разом з ДНК. Її різноманітні функції охоплюють передачу генетичної інформації від ДНК до механізмів утворення білків і виконання критичних клітинних функцій, включаючи регуляцію експресії генів.

Різноманітність генетичного матеріалу виходить за межі ДНК і РНК, охоплюючи різні форми в різноманітних формах життя. Наприклад, деякі віруси використовують РНК як свій первинний генетичний матеріал.

Цілісність і точність генетичного матеріалу підтримується складними молекулярними механізмами, включаючи реплікацію, репарацію та рекомбінацію ДНК, що забезпечує точну передачу генетичної інформації під час поділу клітин.

Вивчення генетичного матеріалу лежить в основі прогресу в молекулярній біології, генетиці, біотехнології та біомедицини, сприяючи проривам у таких сферах, як редагування генів, персоналізована медицина та розуміння молекулярної основи спадкових захворювань. Це постійне дослідження стимулює розвиток науки та інновації, формуючи наше розуміння суті самого життя.

Походження генетичного матеріалу ред.

Тим не менш, першим генетичним матеріалом на Землі вважається РНК, спочатку представлена у вигляді здібних до само-реплікації молекул РНК, плаваючих у воді. Цей гіпотетичний період в еволюції клітинного життя відомий як світ РНК. Ця гіпотеза заснована на здатності РНК діяти і як генетичний матеріал, так і як ензим, відомий як рибозим. Проте, з того часу як виникли білки здібні до ферментативного каталізу, стійкіша молекула ДНК стала домінуючим генетичним матеріалом, ситуація, що триває сьогодні. ДНК не тільки хімічно стійкіша за РНК, але й її дволанцюгова структура дозволяє виправлення більшості мутацій. Сучасні клітини використовують РНК переважно для будівлі білків за інструкціями, закодованими у ДНК, у формі мРНК, рРНК або тРНК.

Визначення терміну в міжнародних документах ред.

Генетичний матеріал (англ. genetic material) означає будь-який матеріал рослинного, тваринного, мікробного або іншого походження, який містить функціональні одиниці спадковості.[1]

Генетичний матеріал – будь-який матеріал рослинного походження, включаючи репродуктивний і вегетативний матеріал для розмноження, який містить функціональні одиниці спадковості.[2]

Див. також ред.

Посилання ред.

  • Генетичний матеріал // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 47.

Примітки ред.

  1. Конвенція про охорону біологічного різноманіття 1992 року. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017. 
  2. Международный договор о генетических ресурсах растений для производства продовольствия и ведения сельского хозяйства (Рим, 03.11.2001 г.). Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.