Генера́л-чотар — військове звання генеральського складу Української Галицької армії 1919–1920 роках. Найнижче генеральське звання, еквівалентне званню генерал-хорунжий (Українська республіка) чи генеральний хорунжий (Українська Держава), відповідає званню генерал-майор в сучасних Збройних силах України.

Віктор Курманович у однострої генерал-чотара УГА (1919)

Військове звання Української Галицької армії (1919—1920)

ред.

Генерал-чотар – військове звання генеральної старшини (генералітет) Української Галицької Армії, регулярної армії Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Вище за рангом ніж полковник, але нижче за генерал-поручника, найнижче генеральське звання в УГА.

Знаки розрізнення в УГА були введені Державним секретаріатом військових справ (ДСВС) Західної області УНР 22 квітня 1919 року і уявляли собою комбінацію стрічок на рукавах однострою та «зубчатки» на комірах. Генерал-чотар мав за знаки розрізнення одну широку срібну стрічку з булавами на кінці. Генерали (генеральна старшина) мали срібну зубчатку, на прямокутному золотому підкладі (72х34 мм) [1].

Нижче за рангом:
Полковник

 
УГА
Генерал-чотар
Вище за рангом:
Генерал-поручник

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Крип'якевич 1992:532-535—712.

Посилання

ред.