Гемфрі Деві

британський фізик і хімік, член Лондонського королівського наукового товариства, з 1820 — президент цього товариства

Ге́мфрі Де́ві (англ. Sir Humphry Davy, нар. 17 грудня 1778 — пом. 29 травня 1829) — британський фізик і хімік, член Лондонського королівського наукового товариства, з 1820 — президент цього товариства, один із засновників електрохімії, винахідник безпечної гірничої лампи. Одержав металевий калій і натрій електролізом їдких лугів (1807).

Деві Гемфрі
англ. Hunprhy davio
Humphrydavy.jpg
Народився 17 грудня 1778(1778-12-17)
Пензанс, Корнуол, Велика Британія
Помер 29 травня 1829(1829-05-29) (50 років)
Женева, Швейцарія
Поховання Цвинтар Королів[1]
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Діяльність хімік, винахідник, фізик, геолог, фотограф, поет
Alma mater Truro Cathedral Schoold
Галузь фізика, хімія
Заклад Лондонське королівське товариство
Посада Президент Лондонського королівського товариства[d]
Ступінь
Відомі учні Майкл Фарадей
Членство Шведська королівська академія наук, Петербурзька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Зоологічне товариство Лондонаd, Варшавське товариство друзів наукd, Лондонське королівське товариство, Прусська академія наук, Інститут Франції, Національна академія наук Італіїd, Баварська академія наук і Французька академія наук
Відомий завдяки: винахід гірничої лампи, виділення чистих металів
Батько Robert Davyd[2]
Мати Grace Millettd[2]
Брати, сестри  • John Davyd
У шлюбі з Jane Davyd[3]
Нагороди медаль Коплі (1805)
медаль Румфорда (1816)
Королівська медаль (1827)
Автограф The life of Sir Humphry Davy, bart., LL.D. - late president of the Royal Society, foreign associate of the Royal Institute of France, &c etc. etc. (IA lifeofsirhumphry01pari).pdf

CMNS: Гемфрі Деві у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Наукова діяльністьРедагувати

Відкрив або отримав у чистому вигляді хімічні елементи: кальцій, барій, магній, стронцій, хлор, калій, натрій, літій. Відкрив дурманну дію закису азоту, названого веселильним газом (1799). Запропонував електрохімічну теорію хімічної спорідненості (1800), розвинуту далі Берцеліусом.

Отримав металевий натрій і калій при електролізі їхніх гідроксидів, які раніше вважалися нерозкладними речовинами (1807). За допомоги електролізу отримав амальгами кальцію, стронцію, барію, магнію (1810). Незалежно від Гей-Люссака і Тенара виділив бор із борної кислоти; підтвердив елементарність хлору (1810). Запропонував водневу теорію кислот, заперечивши погляд Лавуазьє, який вважав, що кожна кислота повинна мати в своєму складі оксиген. Описав явище так званої електричної дуги (1808—1809). Сконструював безпечну гірничу лампу з металевою сіткою (1815). Встановив залежність електричного опору провідника від довжини й перетину й відзначив залежність електропровідності від температури (1821). Читав курс агрохімії (1803—1813). Висловив думку, що мінеральні солі необхідні для живлення рослин, і вказав на необхідність польових дослідів для розв'язання проблем землеробства.

 
Гірнича лампа Деві

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Hunt, Robert (1888). «Davy, Humphry». Dictionary of National Biography. London: Smith, Elder & Co.