Гельмут Роде
Гельмут Роде (нім. Helmut Rohde; 9 листопада 1925, Ганновер — 16 квітня 2016) — німецький політик, член СДПН. У 1974-1978 роках обіймав посаду федерального міністра освіти і науки. Герберт Венер називав його «архітектором і піонером соціальної держави».
| Гельмут Роде | |
|---|---|
| нім. Helmut Rohde | |
 | |
| Народився |
9 листопада 1925[4][2][3] Ганновер, Вільна держава Пруссія, Веймарська республіка, Німецька імперія[4] |
| Помер |
16 квітня 2016[1][2][3] (90 років) Занкт-Аугустін, Райн-Зіг, Кельн, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина |
| Країна |
 Німеччина |
| Діяльність | політик, журналіст |
| Alma mater | Геттінгенський університет |
| Знання мов | німецька |
| Заклад | Бременський університет, Рурський університет і Ганноверський університет |
| Посада | Депутат Європейського парламенту, член бундестагу Німеччиниd[2], парламентський секретар у Німеччині, член бундестагу Німеччиниd, член бундестагу Німеччиниd, член бундестагу Німеччиниd[2], член бундестагу Німеччиниd[2], член бундестагу Німеччиниd[2], член бундестагу Німеччиниd і член бундестагу Німеччиниd |
| Партія | Соціал-демократична партія Німеччини |
| Конфесія | католицтво |
| Нагороди | |
Біографія ред.
Гельмут Роде виріс в робочому середовищі в Ганновері. Батько Август Роде, слюсар на верфі, був соціал-демократом і профспілковим діячем, з 1918 року вважався довіреною особою НСДПН в Кілі. Після приходу до влади націонал-соціалістів у 1933 році Август Роде на довгі роки залишився без роботи.
Гельмут Роде закінчив народну школу з хорошими результатами та вступив в реальне училище. В 1943 році вступив на роботу за розпорядженням Імперської служби праці, потім був покликаний в вермахт. У 1945 році повернувся з полону і деякий час працював в Continental AG в Ганновері, потім захопився журналістикою. У 1945 році вступив в СДПН. За сприяння профспілки друкарів Роде отримав місце у Фріца Хайне в прес-службі правління СДПН у Ганновері. У 1947 році Гельмут Роде навчався на добровільних засадах у редакції новинного агентства Deutscher Pressedienst і потім працював редактором DPA в Ганновері.
У 1950-1953 роках Роде вивчав політологію та економіку у Вищій школі праці, політики і економіки в Вильгельмсхафене. У 1953-1957 роках працював прес-референтом при міністрі соціального забезпечення землі Нижня Саксонія Генріха Альберце.
У 1957-1987 роках Роде обирався депутатом бундестагу. У 1979-1983 роках був заступником голови фракції СДПН. У 1964-1965 роках Гельмут Роде також був депутатом Європейського парламенту.
У 1969-1974 роках в уряді Віллі Брандта Гельмут Роде обіймав посаду статс-секретаря при федеральному міністрові праці та соціального порядку Вальтера Арендт і брав активну участь у написанні закону про сприяння працевлаштуванню. В першому уряді федерального канцлера Гельмута Шмідта Гельмут Роде обійняв посаду федерального міністра освіти і науки. При Гельмуті Роде були прийняті закони про загальні принципи організації вищої школи, професійну освіту і сприяння працевлаштуванню у сфері освіти. В результаті реорганізації кабінету міністрів Роді вийшов зі складу уряду 16 лютого 1978 року і присвятив себе надалі парламентській роботі, концентруючись на соціально-економічній сфері.
Примітки ред.
- ↑ а б http://lebenswege.faz.net/unternehmensnachrufe/helmut-rohde/46067402
- ↑ а б в г д е ж Stammdaten aller Abgeordneten des Deutschen Bundestages
- ↑ а б в Munzinger Personen
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #143578413 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
Посилання ред.
- Біографія [Архівовано 25 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |