Гельвецизм

стаття-список у проєкті Вікімедіа

Гельвеци́зм (нім. Helvetismus, від новолат. Helvetia і суф. -ismus) — термін на позначення слів, які вживаються в Німецькій Швейцарії мовцями швейцарського варіанту німецької мови, але не характерні для німецької мови Німеччини чи Австрії (наприклад, Bueb, parkieren)[1]. Існують також гельвецизми, які виникли у Швейцарії, але використовуються на території інших німецькомовних або ввійшли в ужиток інших мов (нім. Müsli — мюслі, нім. Putsch — путч). У широкому значенні гельвецизм означає будь-яку мовну особливість німецької мови Швейцарії, включно з фонетичними, граматичними й орфографічними особливостями[2].

Табличка з гельвецизмом parkieren замість parken. Фіш, кантон Вале

Залежно від сфери застосування розрізняють гельвецизми, що походять зі швейцарського діалекту, коли лексика вживається переважно в усній формі, і гельвецизми швейцарського варіанту німецької, коли лексика стандартизовано вживається на письмі. В інших державах D-A-CH також існують аналогічні позначення для лексичних особливостей своїх варіантів: в Австрії — австріцизми, у Німеччині — тевтонізми.

Більшість гельвецизмів походить з алеманського діалекту (наприклад, Beiz, Guetzli, Hag, Metzgete, Morgenessen, Rande, Rüebli, Sackmesser), частина — із французької мови (Poulet, Coiffeur та інші). У сучасних реаліях до списку гельвецизмів включаються також деякі англійські запозичення (Goalie, Penalty), які не мають такого ж звичного поширення і вжитку серед мовців німецької в Німеччині чи Австрії.

Примітки

ред.
  1. Schweizerische Bundeskanzlei (Hrsg.): Schreibweisungen [Архівовано 2017-01-22 у Wayback Machine.]. Weisungen der Bundeskanzlei zur Schreibung und zu Formulierungen in den deutschsprachigen amtlichen Texten des Bundes. 11. Februar 2008. Helvetismen 3.6, S. 61ff
  2. Christa Dürscheid: Ist Standarddeutsch in der Schweiz eine Randerscheinung? [Архівовано 2012-08-12 у Wayback Machine.] NZZ, 16. Januar 2007

Література

ред.
  • Ulrich Ammon, Hans Bickel, Jakob Ebner et al.: Variantenwörterbuch des Deutschen. Die Standardsprache in Österreich, der Schweiz und Deutschland sowie in Liechtenstein, Luxemburg, Ostbelgien und Südtirol. Walter de Gruyter, Berlin 2004, ISBN 3-11-016575-9 (Gebunden, ISBN 3-11-016574-0 Broschur).
  • Hans Bickel, Christoph Landolt: Duden. Schweizerhochdeutsch. Wörterbuch der Standardsprache in der deutschen Schweiz. Schweizerischer Verein für die deutsche Sprache, Mannheim / Zürich 2012, ISBN 978-3-411-70417-0 (E-Book: ISBN 978-3-411-90268-2).
  • Kurt Meyer: Schweizer Wörterbuch. So sagen wir in der Schweiz. Frauenfeld 2006, ISBN 978-3719313821.
  • László Ódor: Helvetismen. Deutsches Kulturwörterbuch der Schweizerischen Eidgenossenschaft. Martin Meidenbauer, München 2010, ISBN 978-3-89975-177-2.
  • Christa Dürscheid, Martin Businger (Hrsg.): Schweizer Standarddeutsch: Beiträge zur Varietätenlinguistik, Narr, Tübingen 2006, ISBN 978-3823362258.