Відкрити головне меню

Гейсар Сейфулла кизи Кашієва (азерб. Qeysər Seyfulla qızı Kaşıyeva; 7 червня 1893, Тифліс — 17 квітня 1972, Баку) — азербайджанська художниця. Перша азербайджанка, яка отримала освіту художника[1].

Гейсар Кашієва
азерб. Qeysər Seyfulla qızı Kaşıyeva
Geysar Kashiyeva.jpg
Народження 7 червня 1893(1893-06-07)
Тифліс, Російська імперія
Смерть 17 квітня 1972(1972-04-17) (78 років)
  Баку, Азербайджанська РСР
  • малярія
  • Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
    Flag of Azerbaijan.svg Азербайджанська Демократична Республіка
    Flag of the Soviet Union.svg СРСР
    Жанр портрет
    Діяльність художниця

    Гейсар Кашієва у Вікісховищі?

    Зміст

    БіографіяРедагувати

    Гейсар Кашієва народилася 7 червня 1893 року в сім'ї військового в Тифлісі. У 19071908 рр. навчалась в художньому класі при Кавказькому товаристві образотворчого мистецтва. На ранньому етапі творчості працювала в Закавказькому мусульманському жіночому благодійному товаристві, яка об'єднувала жінок тюрксько-мусульманської еліти Тифлісу, працювала над афішами і плакатами, писала запрошення на культурні заходи і т. д. Її перші роботи були написані аквареллю, олівцем, тушшю або вугіллям. Вчителями Гейсар Кашієвої були відомі німецькі художники — випускник Мюнхенської художньої академії Оскар Шмерлінг і Карл Зумер[2].

    У 1916 році вона вийшла заміж за кадрового офіцера Ширін-бека Кесаманского, який повернувся після поранення під час Першої світової війни до Тифлісу, пізніше отримав звання полковника. У цьому ж році у них народилася дочка Лея. Але сімейне щастя тривало недовго. Чоловік художниці помер від малярії в 1919 році. Їх єдина дочка згодом стане хіміком і помре в 1994 році[3].

    Після створення незалежної Азербайджанської Демократичної Республіки Гейсар Кашієва переїхала до Баку (наприкінці 1918 року), де займалася просвітницькою роботою серед жінок, беручи участь у культурному житті молодої республіки. Після радянізації Азербайджану початку завідувати відділом образотворчого мистецтва при жіночому клубі імені А. Байрамова, де навчала дівчат у художньому класі. У ці роки Кашієва робила оригінальні ілюстрації для популярного жіночого журналу «Шярг гадыны». У 1930-ті роки Г. Кашієва вийшла заміж за партійного працівника Зульфугара Сейдбейлі. Дітей від цього шлюбу не було. У 1938 році чоловік Кашієвой був репресований. Художниця, як дружина «ворога народу», пішла за ним. Гейсар Кашієва була реабілітована і повернулася із заслання лише в 1956 році[1][2]. Вона продовжувала малювати.

    Померла художниця 17 квітня 1972 року в Баку. Альбоми з малюнками Гейсар Кашієвої зберігаються в Музеї мистецтв Азербайджану[1][4].

    ТворчістьРедагувати

    Незначна частина збережених творів Кашієвої зберігається в Музеї мистецтв Азербайджану[1]. Вони представлені альбоми з малюнками художниці. В Музеї історії Азербайджану зберігаються деякі особисті речі Гейсар Кашієвої та ескізи малюнків[4].

    На ранньому етапі своєї творчості Кашієва створювала афіші та плакати для заходів Тифліського жіночого благодійного товариства. В період з 1905 по 1915 роки вона створила численні портрети, малюнки та пейзажі, працюючи аквареллю, чорною тушшю, олівцем і вугіллям. Серед творів цього періоду є «Портрет В. Гончарова» (1909), «Мусульманський інтелігент» (1912), «Берег озера» (1914), «Баба Яга» (1915) та інші[4]

    Намальовані Кашієвою після 1918 року в Баку аквареллю та маслом в реалістичному напрямі твори, такі як «Знатна жінка», «Старий сторож», «Грузинська дівчинка», «Охотник», «Пожежник», «Портрет Гоголя» тощо відрізняються своєрідністю виконання[4].

    ТвориРедагувати

    • «Портрет Гончарова (1909)»
    • «Типи Миколи Гоголя (1909)»
    • «Мусульманський інтелігент (1912)»
    • «Берег озера (1914)»
    • «Баба-Яга (1915)»

    ФотографіїРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    ПосиланняРедагувати