Гейман Штейнталь (нім. Heymann Steinthal) (16.05.1823, Гребціг, Німеччина - 14.05.1899, Берлін) — німецький філософ, психолог і мовознавець.

Гейман Штейнталь
нім. Heymann Steinthal
C.H. Steinthal. Photogravure by Synnberg Photo-gravure Co., Wellcome L0023074.jpg
Народився 16 травня 1823(1823-05-16)[1][2][…]
Gröbzigd, Зюдліхес-Ангальт, Ангальт-Біттерфельд, Саксонія-Ангальт, Німеччина[4]
Помер 14 березня 1899(1899-03-14)[1][2][…] (75 років)
Берлін, Німецька імперія[4]
Поховання Єврейське кладовище Васензе
Країна Flag of Germany (1867–1918).svg Німеччина
Діяльність філолог, викладач університету, психолог, мовознавець
Галузь мовознавство і volkerpsychologied
Alma mater HU Berlin
Вчителі Август Бьок
Відомі учні Hermann Pauld
Знання мов німецька[2]
Заклад Університет Фрідріха-Вільгельма[d], Вища школа іудаїстикиd і HU Berlin
Нагороди
Гейман Штейнталь

Вивчав філософію і філологію в Берлінському університеті, в ньому ж в 1850 р отримав звання приват-доцента філології та міфології.

Був учнем Вільгельма фон Гумбольдта, чиї Праці з мовознавства він видав в 1884 р З 1852 р по 1855 р Штейнталь знаходився в Парижі, де вивчав китайську мову, а в 1863 році він був прийнятий на посаду асистента професора в той же Берлінський університет; з 1872 р також був приват-доцентом критичної історії Старого Завіту і релігійної філософії у Вищій школі іудаїзму (нім. Hochschule für die Wissenschaft des Judenthums).

Штейнталь був одним з директорів (з 1883 р) німецько-ізраїльського союзу громад (Deutsch-Israelitische Gemeindebund).

Засновник психологічного напряму в мовознавстві (лінгвістичного психологізму). Співзасновник психології народів. Професор (1863 р). У своїх наукових роботах підкреслював соціальну природу мови і те, що мова є однією з основних форм вираження духу народу. Спільно з М. Лацарусом організував і видавав журнал «Психологія народів і мовознавство» (Zeitschrift für Völkerpsychologie und Sprachwissenschaft)(1859-1890 рр.), в якому викладав ідеї про те, що головною силою історії є «дух цілого» (дух народу). Сформулював проблему і поставив задачу психологічного пізнання сутності народного духу і законів духовної діяльності народу. Вважав, що «дух цілого» проявляється в різних формах продуктів культури: мові, звичаях, мистецтві, міфах, релігії і т.д., які підлягають відповідним дослідженням. Ці ідеї отримали значну популярність і вплинули на розвиток, кваліфікації та інтерпретації психології народів і психології мас.

Основні роботиРедагувати

  • Die Sprachwissenschaft W. von Humboldts und die Hegel’sche Philosophie. — Берлін, 1848.
  • Klassifikation der Sprachen, dargestellt als die Entwickelung der Sprachidee — Берлін, 1850. Перевидання 1860 р.: Charakteristik der Hauptsächlichre як 2-й том Abriss der Sprachwissenschaft.
  • Der Ursprung der Sprache im Zusammenhang mit den Letzten Fragen Alles Wissens — Берлін, 1851. Перевидання в 1888 г.
  • Die Entwickelung der Schrift. — Берлін, 1852.
  • Grammatik, Logik, Psychologie: Ihre Prinzipien und Ihre Verhältniss zu Einander. — Берлін, 1855.
  • Geschichte der Sprachwissenschaft bei den Griechen und Römern. — Берлін, 1863.
  • Philologie, Geschichte und Psychologie in Ihren Gegenseitigen Beziehungen. — Берлін, 1864.
  • Die Mande-Negersprachen, Psychologisch und Phonetisch Betrachtet. — Берлін, 1867.
  • Abriss der Sprachwissenschaft (том I: Einleitung in die Psychologie und Sprachwissenschaft). — Берлін, 1871.
  • Allgemeine Ethik.— Берлін, 1885.
  • Zu Bibel und Religionsphilosophie. — Берлін, 1890.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Bibliography: H. S. Morais, Eminent Israelites of the Nineteenth Century, Philadelphia, 1880, pp. 233-335;
  • Brockhaus Konversations-Lexikon;
  • Штейнталь, Гейманн // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Allg. Zeit. des Jud., March 17 and 24, 1899;
  • Ost und West, July, 1903;
  • Th. Achelis, Heyman Steinthal, Hamburg, 1898 (in Holtzendorff-Virchow's Sammlung Gemeinverständlich-Wissenschaftlicher Vorträge).
  • JewishEncyclopedia [Архівовано 28 червня 2011 у Wayback Machine.]

ПосиланняРедагувати