Геврик Григорій Федорович
Григорій Федорович Геврик (30 листопада 1925, місто Дрогобич, тепер Львівської області — 29 березня 1945, тепер Чехія) — військовик-кулеметник, Герой Радянського Союзу (29.06.1945).
| Геврик Григорій Федорович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
30 листопада 1925 Дрогобич, Львівське воєводство, Польська Республіка |
| Помер |
29 березня 1945 (19 років) Чехія |
| Поховання | Республіка Польща |
| Країна |
.svg){kind=small} Польська Республіка.svg){kind=small} Генеральна губернія Українська держава.svg){kind=small} СРСР |
| Національність | українці[1] |
| Учасник | німецько-радянська війна |
| Військове звання | молодший сержант |
| Нагороди |
    |
Життєпис ред.
Народився 30 листопада 1925 року в Дрогобичі (нині Львівська область) в родині робітників, де був наймолодшим із семи дітей. У 1938 році закінчив 5 класів Дрогобицької початкової школи імені Г. Пірамовича на вулиці Зварицькій.
З вересня 1944 року в Радянській армії, учасник німецько-радянської війни. Воював у складі кулеметного відділення 330-го гвардійського стрілецького полку 129-ї гвардійської стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії 4-го Українського фронту. Вперше проявив себе в боях за Карпатський перевал у Буковсько (Чехія) 7-8 жовтня 1944 року. 7 листопада 1944 року поранений в ногу. Перебував на лікуванні. Поїхав у відпустку до Дрогобича, де з 20 по 22 грудня 1944 року був делегатом Першого Дрогобицького обласного селянського з'їзду від 4-го Українського фронту. У грудні 1944 року отримав звання молодшого сержанта.
На початку 1945 року, командир відділення станкових кулеметів 330-го гвардійського стрілецького полку (129-та гвардійська стрілецька дивізія, 1-ша гвардійська армія, 4-й Український фронт) гвардії молодший сержант Геврик, вогнем із кулемета наніс великих втрат живій силі гітлерівців: 23 січня 1945 біля населеного пункту Гадзи (на захід від м. Стара Любовня, Польща) та 28 січня біля села Лапше-Вишнє (Польща).
8 лютого 1945 року у лісі за 8 км на південний-захід від села Ліпниця-Велика німці пробрались у тил радянських підрозділів і намагались атакувати батальйон у якому знаходився Григорій Геврик. Підпустивши німців на 15-20 метрів Геврик відкрив по ним вогонь, знищивши до шести десятків гітлерівці.
9 лютого 1945 року, німці відрізали кулеметний розрахунок Геврика з групою бійців у 10 чоловік від головних сил полку. Три дні вів самостійний нерівний бій з переважаючими силами противника, відбиваючи численні атаки і знищивши при цьому до п'яти десятків гітлерівців. Успішно пробився через німецьку оборону до радянських підрозділів винісши на собі свій кулемет.
23 лютого 1945 року з'явилося клопотання командира 330-го гвардійського стрілецького полку полковника Кантарія про присвоєння звання Героя СРСР Григорію Геврику, 8 травня 1945 року клопотання підписав командувач 1-ї гвардійської армії генерал А. Гречко.
Григорій Геврик загинув у бою 29 березня 1945 року біля міста Фрідштадт / Карвіна (Чехія). Похований у станції Прухуна, в 1952 році перепохований в місті Бельсько-Бяла (Польща).
Звання та нагороди ред.
29 червня 1945 року Григорію Федоровичу Геврику присвоєно посмертно звання Героя Радянського Союзу.
Також нагороджений:
- орденом Леніна (29.06.1945)
- орденом Слави 2-го ступеня (20.12.1944)
- орденом Слави 3-го ступеня (23.10.1944)
- медалями
Вшанування пам'яті ред.
У 1970 році в Дрогобичі встановлено пам'ятник Григорію Геврику на розі вулиць Горішньої Брами та Завіжної. Влітку 2023 року було декомунізовано напис на постаменті. В ніч на 20 серпня 2023 року пам'ятник було повалено невідомими.
З 1970 по 2015 рік у місті Дрогобичі також стояв бюст Геврику на вулиці Зварицькій, 92, навпроти старої школи № 5, в якій він навчався.
Цікаві факти ред.
Серед багатьох земляків Г. Ф. Геврика прийнято вважати що він спочатку був легіонером дивізії «Галичина». Проте пізніше, щоб уникнути переслідувань вимушений був перейти на бік РСЧА.[2]
Примітки ред.
- ↑ російська Вікіпедія — 2001.
- ↑ Вісті комбатанта. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 27 травня 2019.
Джерела ред.
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1987. — Т. 1. — 911 с. с. — 100 000 прим. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382. (рос.)
- Інформаційна сторінка про Г. Ф. Геврика на сайті Енциклопедії сучасної України [Архівовано 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Нагородні листи Г. Ф. Геврика на сайті «Подвиг народа» [Архівовано 1 січня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)