Відкрити головне меню

Гвіздовські (пол.Gwiazdowski) − шляхетський герб іноземного походження, різновид герба Лелівa.

Гвіздовські
POL COA Gwiazdowski.svg
Версії
POL COA Gwiazdowski II.svg
Гвіздовські ІІ
Деталі
Носій Гвіздовські (Gwiazdowski, Stern, Stern von Gwiazdowski)
Використання 1 рід

Зміст

Опис гербаРедагувати

Островський називає два варіанти герба[1][2]:

Гвіздовські (пол.Gwiazdowski, Leliwa odm.): На синьому полі із золотою тонкою лиштвою золотий півмісяць рогами догори з такою же шестикутною зіркою. Над шоломом у короні між двома чорними крилами гола жінка, що прикривається блакитною хусткою (богиня Фортуна з вітрилом). Намет блакитний, підбитий золотом.

Різновид був наданий 30 липня 1822 року прусській лінії сім'ї при відновленні шляхетства в Пруссії для Карла Людвіга. Цей герб був уже використаний раніше Гвіздовським (Gwiazdowskich)[3].

Гвіздовські ІІ (пол.Gwiazdowski II): На пересіченому щиті у верхньому червоному полі три срібні болти у зірку, в нижньому блакитному – між рогами золотого півмісяця – шестикутна золота зірка. Над шоломом у короні між двома чорними крилами гола жінка, що прикривається блакитною хусткою. Намет блакитний, підбитий золотом. Різновид попереднього.

Різновид повинен був наданий в Росії Самуїлу Фердинанду[4].

Опис гербів та їх представлені зображення відрізняються у Островського – на малюнку герба діва стоїть на синьому глобусі, чого не має в описі. В описі цього герба, зазначеному Севериному Уруським діва (богиня Фортуна), однак, на глобусі, так що це, напевно, помилка[5].

ІсторіяРедагувати

Згідно Островським герб родини польського походження. Сім'я ця у xvii столітті приживала в Пруссії і прийняла ім'я Стерн-Гвіздовські.

Сім'я ГвіздовськихРедагувати

Гвіздовські герба Леліва мали маєтки в Литві, Помор'ї і Лівонії[6]. Належали до них вихідці із Гвіздово в регіоні брещанському. 1669 року соцініанин Станіслав Гвіздовський разом з родиною (дружиною Терезою Лещинською і єдиним сином Ксаверієм Алоїзом) повинен був переїхати з Литви в Пруссію, де придбав маленький маєток в Боровемі[7]. Онімечені сини Ксаверія (Йоганн Крістіан, Майкл Карл) після смерті батька в 1745 році замість прізвища Гвіздовські почали використовувати німецьке прізвище Штерн (Stern). У XVIII столітті Майкл Карл був власником маєтку Маліновкен коло Лукка. Альберт Сигізмунд, власник маєтку Пєнковен в Литві. Багато хто з представників цієї родини обрали стан священнослужителя. Самуїл Фердинанд, адвокат у Ризі, після підтвердження шляхетства своєї сім'ї імператором Росії прийняв прізвище Штерн фон Гвіздовський (його син був підполковником прусської армії). Віктор Едуард, син Йоганна Теодора взяв участь у кампанії 1813-14 років у добровільних відділеннях Адольфа фон Лютцова. Карл Людвіг Штерн Гвіздовський, син Фрідріха Вільгельма, найбільш відомий представник цієї родини прусської армії від 1810 року, як офіцер, пройшов кампанії 1812, 1813, 1814 і 1815 року. За битву поблизу Шалон-ан Шампані отримав залізний хрест[8]. Від 1837 року він генерал-майор. 2 жовтня 1822 року Карл Людвіг отримав оновлення дворянства в Пруссії і зміни герба[9][10]. Невідомий капітан армії пруссії, згадується в 1852 році[11]. У 1938 році брати Владімір і Ніколай, сини Йоганна Теодора Леон, були заарештовані, засуджені на смерть через НКВС і розстріляні в Ленінграді. Нащадки цієї сім'ї живуть сьогодні в Німеччині.

РодиРедагувати

Одна сім'я має право на нерб: Гвіздовські (Gwiazdowski, Stern, Stern von Gwiazdowski).

БібліографіяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Juliusz Ostrowski red.: Księga herbowa rodów polskich. Cz.1. (Wizerunki herbów). Warszawa: Józef Sikorski, gł. skł. Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897-1906, s. 172.
  2. Juliusz Ostrowski red.: Księga herbowa rodów polskich. Cz.2. (Opisy herbów). Warszawa: Józef Sikorski, gł. skł. Księgarnia Antykwarska B. Bolcewicza, 1897-1906, s. 101.
  3. Johann Siebmacher: J. Siebmachers grosses und allgemeines Wappenbuch: Der Adel des Königreichs Preußen. Otto Titan von Hefner, Friedrich Heyer von Rosenfeld. T. 3. Warszawa: Bauer & Raspe, 1857, s. 155.
  4. Johann Siebmacher: J. Siebmachers grosses und allgemeines Wappenbuch: Der Adel des Königreichs Preußen. Otto Titan von Hefner, Friedrich Heyer von Rosenfeld. T. 3. Warszawa: Bauer & Raspe, 1857, s. 155.
  5. Seweryn Uruski: Rodzina. Herbarz szlachty polskiej.. T. 5. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1908, s. 82.
  6. Jan Ciechanowicz: Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. Fosze, 2006, s. 110. ISBN 83-87602-80-9.
  7. Janusz Tazbir: Bracia polscy na wygnaniu. Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1977, s. 79.
  8. Leopold Zedlitz-Neukirch: Neues Preussisches Adels-Lexicon oder genealogische und diplomatische Nachrichten von den in der preussischen Monarchie ansaessigen oder zu derselben in Beziehung stehenden ... adeligen Haeusern ... Lipsk: Gebrüder Reichenbach, 1839, s. 106.
  9. Stanisław Szenic: Za zachodnią miedzą. Polacy w życiu Niemiec XVIII i XIX wieku. Państwowy Instytut Wydawniczy, 1973, s. 337.
  10. Louis Von Malinowsky: Geschichte der brandenburgisch-preussischen Artillerie. Robert von Bonin. Berlin: Duncker und Humblot, 1840, s. 118.
  11. Seweryn Uruski: Rodzina. Herbarz szlachty polskiej.. T. 5. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1908, s. 82.