Гвоздики пишні альпійські
| Гвоздики пишні альпійські | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Dianthus superbus subsp. alpestris (Uechtr.) Kablík. ex Celak. (1875) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Dianthus speciosus (Rchb.) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Гвозди́ки пишні альпійські[1] (Dianthus superbus subsp. alpestris) — багаторічна рослина родини гвоздикових, занесена до Червоної книги України. Декоративна культура.
Опис ред.
Багаторічна трав'яниста рослина заввишки 30-60 см, гемікриптофіт. Корінь прямий стрижневий. Плодущі стебла прямостоячі, із численними неплідними гонами. Листки лінійні або лінійно-ланцетні, як і стебла сизуваті.
Квітки великі, розташовані на стеблах по 1–8 (частіше по 2-6). Пелюстки фіолетово-рожеві (інколи білуваті), при основі із зеленою плямою, глибоко торочкувато-багатороздільні. Плід — коробочка.
Екологія та поширення ред.
Зростає на кам'янистих, гумусних, вологих, нейтральних і помірнокислих ґрунтах. На горі Гнєтєса зростає на гірських луках, які сформувались на щебенистих малопотужних ґрунтах та на відшаруваннях вапнякових порід на крутих схилах південної та південно-східної експозицій у субальпійському і верхньому лісовому поясах в угрупованнях асоціацій Caricetum paniculatae та Festucetum saxatilis.
Цвіте у липні–серпні, плодоносить у серпні–вересні. Розмножується насінням і партикуляцією каудекса.
Рідкісний центральноєвропейський гірський вид, ареал якого охоплює гори Середньої Європи (західні та південні Карпати, Альпи). В Україні зростає в субальпійській та верхній лісовій смугах Карпат (Чивчинські гори, Івано-Франківська область) — дуже рідко. Більшість популяцій нечисельні, але повночленні, щільність окремих осередків може сягати 3–4 особин на 1 м².
Значення і статус виду ред.
Висока стенотопність виду та заліснення екотопів є причинами коливань чисельності. Вимагає запровадження регульованого заповідного режиму у місцях зростання виду, контролю за станом популяцій та культивування у ботанічних садах як рідкісна високодекоративна рослина. Заборонено збирання, гербаризацію рослин, порушення умов місцезростання. Може розводитись як декоративна рослина.
Див. також ред.
Література ред.
- Гвоздика гарна Dianthus speciosus Rchb. redbook-ua.org. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 16 травня 2016.
Джерела ред.
- ↑ Dianthus superbus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
|
Це незавершена стаття про гвоздикові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |