Гвоздансько

село у Хорватії

Гвоздансько (хорв. Gvozdansko, серб. Гвозданско)[2][3] — село в центральній Хорватії, в Сісацько-Мославінській жупанії. Адміністративно підпорядковується громаді Двор. Лежить на півдорозі між Гліною та Двором. Перепис 2011 року засвідчив, що в селі проживало 42 жителі.[1]

Гвоздансько
хорв. Gvozdansko
Руїни Гвозданського замку
Руїни Гвозданського замку
Координати: 45°08′17″ пн. ш. 16°12′40″ сх. д. / 45.13806° пн. ш. 16.21111° сх. д. / 45.13806; 16.21111
Держава Хорватія Хорватія
Історична область Бановина
Жупанія Сисацько-Мославинська
Громада Двор
Населення (2011) [1]
 - Усього 42
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий індекс 44440 Dvor
Телефонний код(и) + 385 (0)44
Гвоздансько. Карта розташування: Хорватія
Гвоздансько
Гвоздансько
Гвоздансько на карті Хорватії

Над селом височать залишки хорватського замку, побудованого хорватськими вельможами роду Зринських у XV столітті.

ІсторіяРедагувати

Згадується у 1488 році як володіння сім'ї Зринських. Засновану ще 1334 року Гвозданську парафію було відновлено в 1769 році. Гвоздансько було важливим стратегічним оборонним пунктом, щитом проти турецько-власької[4] навали зі сходу. З 1571 по 1577 роки турецькі загарбники, підсилені влахами, вчинили чотири безуспішні напади на цей стародавній форт, трьомстам оборонцям якого (50 воякам Зринських і 250 селянам, рудокопам і жінкам із дітьми) щоразу вдавалося вистояти. Коли 20 жовтня 1577 впало поблизьке рідне місто Ніколи Шубича-Зринського, фортеця Зрин, Гвоздансько залишилося єдиною перепоною на шляху турків у середину Хорватії і далі в Європу. Тільки після п'ятимісячної облоги 13 січня 1578 10-тисячне османське військо захопило укріплення.[5] Вражений стійкістю знеможених без їжі, води та дров для обігріву, але так і не переможених оборонців замку командир турецького війська Ферхад-паша розпорядився знайти католицького священика, щоб поховати мертвих захисників за християнським звичаєм з військовими почестями.[6]

Переживши турецьке ярмо, хорватські католики 1796 року відновили місцеву церкву Св. Пилипа і Якова. Про героїчну оборону Гвозданського замку хорватський політик і письменник Анте Тресич Павичич у 1937—1940 рр. написав поетичний епос.

У Другу світову війну село стало місцем масового вбивства, скоєного проти місцевих хорватів «антифашистами»[7] у 1941 році. Тоді було спалено церкву Св. Пилипа і Якова, яку було відбудовано тільки в 1963 році, а потім знову зруйновано 1991 року, коли на село напали «четники», вбивши трьох місцевих хорватів.[8]

НаселенняРедагувати

Населення за даними перепису 2011 року становило 42 осіб[1].

Динаміка чисельності населення поселення[9]:

 

КліматРедагувати

Середня річна температура становить 10,77°C, середня максимальна – 25,60°C, а середня мінімальна – -6,51°C. Середня річна кількість опадів – 1070 мм.[10][11]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 7,36 9,39 13,84 17,82 22,38 25,60 24,78 24,09 20,51 15,44 9,98 5,86
Середня температура, °C 0,43 2,45 6,91 10,87 15,44 18,65 20,43 19,74 16,14 11,07 5,62 1,50
Середній мінімум, °C −6,51 −4,48 −0,04 3,94 8,50 11,72 16,06 15,38 11,79 6,72 1,26 −2,87
Норма опадів, мм 68 67 75 91 92 97 93 91 97 102 110 87
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.50 1.68 2.04 2.00 1.80 1.66 1.60 1.50 1.47 1.51 1.57 1.60
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4334 7173 10880 15301 19510 21701 22815 19952 14684 9139 4846 3598
Джерело: [10][11]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Перепис населення 2011 року (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018. 
  2. Уряд Хорватії (жовтень 2013). Peto izvješće Republike Hrvatske o primjeni Europske povelje o regionalnim ili manjinskim jezicima (PDF) (hr). Рада Європи. с. 36. Процитовано 30 листопада 2016. 
  3. Minority names in Croatia:Registar Geografskih Imena Nacionalnih Manjina Republike Hrvatske (PDF). Архів оригіналу за 2013-10-29. Процитовано 2013-03-08. 
  4. Влахами турки називали православних на відміну від католиків (джерело: Вињалић, Гашпар (2010). Кратки повијесни и кронолошки преглед збивања која су се догодила Славенима у Далмацији, Хрватској и Босни 1514.-1769., стр. 156. Сплит: Књижевни круг.  (серб.))
  5. Gvozdansko​, Sulejman Prvi Veličanstv​eni i hrvatski junak Nikola Jurišić (хор.)
  6. Ive Mažuran. «Hrvati i Osmansko Carstvo», Golden marketing, Zagreb, 1998, ISBN 953-6168-38-3, с. 145. (хор.)
  7. www.udruga-gavran.hr Архівовано 7 березень 2017 у Wayback Machine. (хор.)
  8. Сайт Хорватського культурного товариства у Швейцарії (хор.)
  9. Чисельність населення за роками (хорв.). Хорватське бюро статистики. Процитовано 01 червня 2018. 
  10. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  11. а б Значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

ПосиланняРедагувати