Гвардійське (Тернопільський район)
Гварді́йське — село в Україні, у Золотниківській сільській громаді Тернопільського району Тернопільської області, Адміністративний центр колишньої Гвардійської сільської ради. У вересні 2015 року ввійшло у склад Золотниківської сільської громади. Розташоване на річці Гниличка. До 1965 село називалося Гниловоди.
| село Гвардійське | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Тернопільська область | ||||
| Район | Тернопільський район | ||||
| Громада | Золотниківська сільська громада | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1785 | ||||
| Населення | 438 | ||||
| Площа | 2,683 км² | ||||
| Густота населення | 163.25 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 48141 | ||||
| Телефонний код | +380 3551 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 49°13′10″ пн. ш. 25°16′18″ сх. д. / 49.21944° пн. ш. 25.27167° сх. д.Координати: 49°13′10″ пн. ш. 25°16′18″ сх. д. / 49.21944° пн. ш. 25.27167° сх. д. | ||||
| Водойми | річка Гниловоди | ||||
| Відстань до районного центру |
45 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 48115, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, с Золотники, вул. Містечко, буд 25 | ||||
| Карта | |||||
  Гвардійське | |||||
 Гвардійське | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Поштове відділення — Котузівське.
Населення — 438 осіб (2001).
Географія ред.
Селом тече річка Гниловоди.
Історія ред.
Перша писемна згадка — 1785. Діяли товариство «Просвіта», кооператива.
За радянських часів у селі діяв колгосп «Молода гвардія», що мав у користуванні 1 тисячу гектарів сільськогосподарських угідь. Провідними галузями були рільництво і тваринництво м'ясо-молочного напрямку. Також діяли: 8-річна школа, будинок культури, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.
22 червня 2023 року рішенням Національної комісії зі стандартів державної мови віднесено до списку населених пунктів, які «можуть не відповідати лексичним нормам української мови», зокрема стосуватися «російської імперської чи колоніальної політики». Громаді рекомендовано обґрунтувати доцільність збереження поточної назви або запропонувати нову назву в установленому законодавством порядку.[1]
20 березня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Гниловоди, однак остаточне перейменування відбудеться тільки після успішного голосування у Верховній Раді[2].
Символіка ред.
Затверджена 31 травня 2005 р. рішенням № 12 сесії сільської ради[3][4].
Автори — Орест Скоп, Стефан П'ятничко, Данило Бугай.
Герб ред.
У щиті, понижено перетятому зеленим і лазуровим, вузька понижена золота балка. У першій частині в правому верхньому куті золотий розширений хрест, у лівому верхньому куті золотий колос. У другій частині виникає срібна купина з трьома золотими очеретинками, середня вище, супроводжуваними зверху двома золотими співоберненими рибами. Поверх всього золота фігура вершника на золотому коні, що тримає в руках спис з трикутним прапорцем, перетятим лазуровим і золотим. Щит вписаний в золотий декоративний картуш та увінчаний золотою сільською короною.
Прапор ред.
Прапор являє собою квадратне полотнище, розділене на три рівні смуги по вертикалі. На синьому фоні, у центрі, рибина. На жовтій смузі, у верхній частині — хрест. На зеленому фоні, у центрі, колосок. В центрі прапора дві схрещені шаблі, які зачохлені, як символ невойовничості.
Релігія ред.
- церква усікновення голови Івана Хрестителя (1888, кам'яна, УГКЦ),
- церква Усікновення голови святого Іоана Предтечі (дерев'яна, ПЦУ),
- костел (1937; кам'яний).
Пам'ятники ред.
Споруджено пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1968), відновлено символічну могилу Борцям за волю України (1992).
Соціальна сфера ред.
Діють загальноосвітня школа І-II ступенів, Будинок культури, бібліотека, ФАП, ПП «Оберіг».
У 2016 році фермерське господарство «Зарваниця-Агро» відкрило в селі цех з виготовлення традиційним методом (вручну) напівфабрикатів (вареників, пельменів).[5]
Відомі люди ред.
Народилися ред.
- Віра Зозуля (нар. 1970) — українська спортсменка (спортивна ходьба), майстер спорту міжнародного класу з легкої атлетики;
- Стефан П'ятничко (нар. 1959) — український оперний співак (баритон), народний артист України.
Відвідували ред.
- Василь (Семенюк) — архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ[5];
- Микола Люшняк — народний депутат України[5];
- Фріц Тішнер — бургомістр із Баварії[5].
Галерея ред.
-
В'їзд у село -
Церква Усікновення голови святого Івана Предтечі ПЦУ -
Костел (1938, переобладнаний у 1991 на храм Усікновення голови Івана Хрестителя, УГКЦ) -
Статуя Божої Матері -
Цілюще джерело -
Автобусна зупинка -
Став біля села
,_%D1%81.%D0%93%D0%BD%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D0%B8.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Понад 1400 назв сіл, селищ та міст України Національна комісія зі стандартів державної мови рекомендує змінити. Архів оригіналу за 27 червня 2023. Процитовано 27 червня 2023.
- ↑ Комітет з питань організації державної влади підтримав перейменування низки населених пунктів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. 4 квітня 2024.
- ↑ Українська геральдика. Архів оригіналу за 28 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019.
- ↑
s:Рішення Гвардійської сільської ради № 12 від 31.05.2005 «Про затвердження геральдики населеного пункту»
- ↑ а б в г Роздольний А. Відроджуються українські села / Анатолій Роздольний // Свобода. — 2016. — № 42 (1 черв.). — С. 3. — (Про важливе).
Джерела ред.
- Бугай Д., Гриник В., Маслянко С. Гвардійське // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 339—340. — ISBN 966-528-197-6.
- Історія міст і сіл УРСР/Тернопільська область
Посилання ред.
- Gniłowody // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 639. (пол.) — S. 639. (пол.)