Гаунслоу-Іст (англ. Hounslow East) — станція Лондонського метро в Гаунслоу лондонського боро Гаунслоу, Західний Лондон. Станція знаходиться на відгалуженні Хітроу лінії Пікаділлі, між станціями Гаунслоу-Сентрал та Остерлі, у 4-й тарифній зоні. В 2017 році пасажирообіг станції становив 4.04 млн пасажирів[2].

Гаунслоу-Іст
Транспортна мережа Лондонський метрополітен
Зображення
Країна  Велика Британія
Адміністративна одиниця Гаунслоу
Історичне графство Мідлсекс
Дата офіційного відкриття 2 травня 1909
Сусідня станція Хаунслоу-Сентрал[1] і Остерлі[1]
Обслуговується маршрутом Лінія Пікадиллі
Залізнична лінія Лінія Пікадиллі
Тарифна зона London fare zone 4d
Стан використання використовується[d]
Мапа
CMNS: Гаунслоу-Іст у Вікісховищі

Координати: 51°28′23″ пн. ш. 0°21′23″ зх. д. / 51.47305600002777481° пн. ш. 0.356389000028° зх. д. / 51.47305600002777481; -0.356389000028

Конструкція станції ред.

Конструкція станції — відкрита наземна з однією острівною платформою на дузі.

Історія ред.

  • 1. травня 1883: відкриття станції Гаунслоу як кінцевої на лінії Metropolitan District Railway (MDR; сьогоденна лінія Дистрикт) від Актон-таун.[3]
  • 21. липня 1884: відкриття трафіку до Гаунслоу-беррекс (сьогоденна Гаунслоу-Вест)
  • 31. березня 1886: закриття станції
  • 1. березня 1903: повторне відкриття станції[3]
  • 13. червня 1905: завершення електрифікації колії
  • 1. травня 1909: друге закриття станції
  • 2. травня 1909: третє відкриття станції вже на новому місці — за 300 метрів на північ.[3][4]
  • 1. грудня 1925: станцію перейменовано на Гаунслоу-Іст
  • 13 березня 1933: відкриття трафіку лінії Пікаділлі
  • 9. жовтня 1964: припинення трафіку лінії Дистрикт[5]

Пересадки ред.

Пересадки на автобуси London Buses маршрутів: 111 та H28.

Послуги ред.

Попередня станція Лінія Наступна станція
Гаунслоу-Сентрал    Лондонське метро
Лінія Пікаділлі
  Остерлі

Примітки ред.

  1. а б http://markdunne.github.io/2016/04/10/The-London-Tube-as-a-Graph/
  2. COUNTS - 2014 - annual entries & exits (PDF, 44 kB) (англ.). Архів оригіналу за 21 лютого 2016. 
  3. а б в Rose, 2016.
  4. Connor, 2006, с. 19.
  5. Piccadilly Line (англ.). Clive’s Underground Line Guides. 18 січня 2013. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 16 березня 2020.