Гаудемунда, в католицькому хрещенні Софія (лит. Gaudimantė, лат. Gaudemunda; нар. 1257–67 — пом. межи 1288 та 1291) — єдина дочка Тройдена, великого князя литовського, бабуся галицько-волинського володаря Юрія ІІ Болеслава[1].

Гаудемунда
Народиласябл. 1260
Померламіж 1288 й 1291
Хрещене ім'яСофія
БатькоТройден
ЧоловікБолеслав II Мазовецький
ДітиЗемовит II, Тройден I

Життєпис

ред.

Язичницьке ім'я дівчини віднаходиться лишень у Краківському францисканському рочникові (пол. Rocznik Franciszkański Krakowski) кінця XIII століття[2] й належить до старобалтських двохосновних ймень, які сягають праіндоєвропейських давен[3]. Континуанта *gud- пов'язана з лит. gauti «здобувати, одержувати» та gaudyti «ловити»[4], тоді як *mant- співвідноситься з лит. manta «рухоме майно, (військова) здобич»[5]. Християнське ж імено відоме з оповіді польського хроніста XV ст. Яна Длугоша, яке він, схоже, почерпнув із якогось втраченого мазовецького рочника. Деякі дослідники ХІХ сторіччя хибно називали княжну Пшеціславою, ймовірно, поплутавши зо свекрухою, — Переяславою Данилівною[1].

1279 року дівчина вийшла заміж за мазовецького князя Болеслава II Земовитовича, урочистості пройшли в Плоцьку. Це був перший польсько-литовський династичний шлюб і він мав на меті спинити литовські напади на Мазовію й посприяти налагодженню торгівлі.

Остання згадка про Гаудемунду-Софію відноситься до 1288 року.

У 1291 Болеслав вже одружився вдруге з Кунегундою, дочкою чеського короля Пшемисла-Оттокара II. Один з синів Софії на честь діда був названий Тройденом.

Діти

ред.
  • Земовит II (1283—1345) — князь варшавський, равський і ломжинський.
  • Тройден I (1284/1286—1341) — князь черський і варшавський.
  • Анна — дружина легницького князя Владислава.

Примітки

ред.
  1. а б Teler, Marek (20 лютого 2018). Gaudemunda Zofia — księżna Mazowsza z pogańskiej Litwy. Histmag.
  2. Monumenta Poloniae historica = Pomniki dziejowe Polski. — T. 3 / Lwowska Komisya Historycznej Akademii Umiejetności. — Lwów, 1878. — S. 47
  3. Milewski, Tadeusz (1969). Indoeuropejskie imiona osobowe. Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład narodowy imienia Ossolińskich, wyd. Polskiej Akademii nauk. с. 11-13.
  4. Sinkevičiūtė, Daiva. Baltų dvikamienių asmenvardžių kamienas gud-: ryšiai su gaud- ir kai kurie jo variantai. Baltistica. XLVI (2): 303.
  5. Skardžius, Pranas (1960). Lit. zweistämmige Personennamen mit mant- und mantà «bewegliche Habe». Zeitschrift für Slavische Philologie. 29 (1): 758—763.

Література

ред.