Гаудемунда
Гаудемунда, в католицькому хрещенні Софія (лит. Gaudimantė, лат. Gaudemunda; нар. 1257–67 — пом. межи 1288 та 1291) — єдина дочка Тройдена, великого князя литовського, бабуся галицько-волинського володаря Юрія ІІ Болеслава[1].
| Гаудемунда | |
|---|---|
| Народилася | бл. 1260 |
| Померла | між 1288 й 1291 |
| Хрещене ім'я | Софія |
| Батько | Тройден |
| Чоловік | Болеслав II Мазовецький |
| Діти | Земовит II, Тройден I |
Життєпис
ред.Язичницьке ім'я дівчини віднаходиться лишень у Краківському францисканському рочникові (пол. Rocznik Franciszkański Krakowski) кінця XIII століття[2] й належить до старобалтських двохосновних ймень, які сягають праіндоєвропейських давен[3]. Континуанта *gud- пов'язана з лит. gauti «здобувати, одержувати» та gaudyti «ловити»[4], тоді як *mant- співвідноситься з лит. manta «рухоме майно, (військова) здобич»[5]. Християнське ж імено відоме з оповіді польського хроніста XV ст. Яна Длугоша, яке він, схоже, почерпнув із якогось втраченого мазовецького рочника. Деякі дослідники ХІХ сторіччя хибно називали княжну Пшеціславою, ймовірно, поплутавши зо свекрухою, — Переяславою Данилівною[1].
1279 року дівчина вийшла заміж за мазовецького князя Болеслава II Земовитовича, урочистості пройшли в Плоцьку. Це був перший польсько-литовський династичний шлюб і він мав на меті спинити литовські напади на Мазовію й посприяти налагодженню торгівлі.
Остання згадка про Гаудемунду-Софію відноситься до 1288 року.
У 1291 Болеслав вже одружився вдруге з Кунегундою, дочкою чеського короля Пшемисла-Оттокара II. Один з синів Софії на честь діда був названий Тройденом.
Діти
ред.- Земовит II (1283—1345) — князь варшавський, равський і ломжинський.
- Тройден I (1284/1286—1341) — князь черський і варшавський.
- Анна — дружина легницького князя Владислава.
Примітки
ред.- ↑ а б Teler, Marek (20 лютого 2018). Gaudemunda Zofia — księżna Mazowsza z pogańskiej Litwy. Histmag.
- ↑ Monumenta Poloniae historica = Pomniki dziejowe Polski. — T. 3 / Lwowska Komisya Historycznej Akademii Umiejetności. — Lwów, 1878. — S. 47
- ↑ Milewski, Tadeusz (1969). Indoeuropejskie imiona osobowe. Wrocław-Warszawa-Kraków: Zakład narodowy imienia Ossolińskich, wyd. Polskiej Akademii nauk. с. 11-13.
- ↑ Sinkevičiūtė, Daiva. Baltų dvikamienių asmenvardžių kamienas gud-: ryšiai su gaud- ir kai kurie jo variantai. Baltistica. XLVI (2): 303.
- ↑ Skardžius, Pranas (1960). Lit. zweistämmige Personennamen mit mant- und mantà «bewegliche Habe». Zeitschrift für Slavische Philologie. 29 (1): 758—763.
Література
ред.- Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти [1]. — Біла Церква, 2006.