Гатилов Юрій Валентинович

Юрій Валентинович Гатилов (нар. 11 червня 1972, Донецьк) — український та російський[комент. 2] футболіст, який грав на позиціях нападника та півзахисника. Відомий за виступами у складі луцької «Волині» у вищій українській лізі, грав також у кількох російських клубах нижчих дивізіонів та нетривалий час у білоруській вищій лізі за клуб «Нафтан».

Ф
Юрій Гатилов
Особисті дані
Повне ім'я Юрій Валентинович Гатилов
Народження 11 червня 1972(1972-06-11) (51 рік)
  Донецьк
Зріст 180 см
Вага 77 кг
Громадянство СРСР СРСРУкраїна УкраїнаРосія Росія[комент. 1]
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1989 СРСР «Шахтар» (Донецьк) (дубль) 8 (0)
1993 Росія «Лада» (Тольятті) 4 (1)
1994 Україна «Волинь» (Луцьк) 5 (0)
1995 Росія «Лада» (Димитровград) 39 (0)
1996 Росія «Лада» (Тольятті) 0 (0)
1996-1999 Росія «Лада-Град» (Димитровград) 122 (20)
2000-2001 Росія «Лада» (Тольятті) 62 (2)
2002 Росія «Металург» Кр 10 (0)
2003 Білорусь «Нафтан» 2 (1)
2004 Росія «Кавказтрансгаз» (Ізобільний) 13 (0)
2004 Росія «Динамо» (Вологда) 8 (0)
2005 Росія «Мордовія» (Саранськ) 33 (0)
2006 Росія СКА Р/Д 6 (0)
2005 Росія «Сибіряк» (Братськ) 29 (0)
2006 Росія «Зодіак» (Старий Оскол) 23 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Юрій Гатилов є вихованцем ДЮСШ донецького «Шахтаря», і розпочав свою кар'єру виступами за дублюючий склад «гірників» у 1989 році. Далі футболіст виступав у чемпіонаті області за аматорський донецький клуб «Гірник». У сезоні 1992—1993 років Гатилов виступав у складі донецького клубу «Вуглик» в аматорському чемпіонаті України, та був там одним із двох кращих бомбардирів зонального турніру (разом із Сергієм Чуйченком).[1] Успішна гра футболіста привернула до себе увагу російського клубу «Лада» із Тольятті, який грав у першій російській лізі, та боровся за вихід до вищої ліги. У складі команди Гатилов дебютував у кінці чемпіонату, та зіграв лише 4 матчі[2], окрім цього, він не брав участі у перехідному турнірі за вихід до вищої ліги, у якому «Лада» зайняла друге місце та здобула путівку до вищої ліги.[3] Не ставши гравцем основи клубу, футболіст повертається до Донецька, де грає за аматорські клуби «Вуглик» і «Гарант». У 1994 році Юрій Гатілов отримує запрошення від команди вищої ліги «Волинь», проте за клуб зіграв лише 5 матчів[4], і в кінці року покинув луцький клуб.

На початку 1995 року Юрій Гатилов перейшов до складу друголігової російської команди «Лада», яка представляла Димитровград. У складі команди Гатилов грав до кінця 1995 року, і отримав запрошення вже від тольяттинської «Лади», яка грала у вищій російській лізі, проте за команду так і не зіграв, та повернувся до димитровградської команди, із якою в цьому році виграв зональний турнір російської другої ліги.[5] Далі протягом 3 років футболіст із донецька грав за димитровградську команду в першій російській лізі. У 2000 році керівництво тольяттинської «Лади», яка на той час вибула до першої ліги, вирішило повернути Гатилова до свого клубу. Протягом двох років Юрій Гатилов грав у Тольятті, а сезон 2002 року провів у складі красноярського «Металурга». На початку 2003 року футболіст на нетривалий час повернувся в Україну, та грав за аматорський клуб «Торез» із однойменного міста, а в кінці 2003 року грав за білоруський клуб вищої ліги «Нафтан» із Новополоцька, проте зіграв за клуб лише 2 матчі, та забив у них 1 м'яч.[6] Наступного року Гатилов знову поїхав грати у Росію, де грав за клуби другого дивізіону — «Кавказтрансгаз», «Динамо» (Вологда), «Мордовія» та СКА. У 2006 році знову ненадовго повернувся до Донецька, де грав за аматорський клуб «Титан». Далі футболіст знову поїхав до Росії, де грав за друголігові клуби «Сибіряк» і «Зодіак». У 2009 році Гатилов остаточно повертається до Донецька, та деякий час грає в аматорській команді «Донецьксталь». Із 2011 року Юрій Гатилов працює тренером у СДЮШОР «Шахтар» у Донецьку.[7][8]

Примітки та коментарі ред.

Коментарі ред.

  1. Згідно із частиною джерел, отримав російське громадянство
  2. Згідно частини джерел, отримав російське громадянство

Примітки ред.

  1. Чемпионат Украины среди КФК 1992/93 — Украинский футбол от Алексея Кобызева [Архівовано 23 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Сергей Малышев. Ежегодник российского футбола 1993. — Калининград (Московская область) : Луч-1, 1994. — С. 93. — ISBN 5-900612-05-8. (рос.)
  3. Сергей Малышев. Ежегодник российского футбола 1993. — Калининград (Московская область) : Луч-1, 1994. — С. 64—67. — ISBN 5-900612-05-8. (рос.)
  4. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 21 листопада 2016.
  5. Владимир Беликов. Ежегодник российского футбола 1995. — Калининград (Московская область) : Луч-1, 1996. — С. 205. — ISBN 5-900612-15-5. (рос.)
  6. ХІІІ чемпіонат Білорусі з футболу. Бомбардири [Архівовано 9 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Профіль на сайті академії ФК «Шахтар» [Архівовано 31 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Шахтер (U-11, U-12, U-13): победы без шума и пыли [Архівовано 30 березня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.