Гастон Ларош
Гастон Ларош (фр. Laroche; справжні ім'я та прізвище — Борис Матлін; 31 травня 1902 — 3 вересня 1964) — французький громадський та політичний діяч, історик. Виходець з Росії, яку залишив у дитинстві. Під час Другої світової війни керував центром антифашистів іноземного походження на півночі окупованої гітлерівцями Франції. Нагороджений орденом Почесного легіону. Після визволення країни очолював Союз емігрантів — учасників французького руху Опору (див. Рухи Опору 1939—1945), діяльності яких присвятив свої студії, у тому числі книгу «On les nommait des etrangers», видану в Парижі 1965 посмертно. У публікаціях Л. зібрано цінні документальні матеріали про бойові дії на території Франції уславлених ватажків партизанських груп В.Порика, М.Бойка та інших українців — утікачів з таборів військовополонених і примусових робіт.
| Гастон Ларош | |
|---|---|
| фр. Gaston Laroche | |
| Народився | 31 травня 1902 |
| Помер | 3 вересня 1964 (62 роки) |
| Діяльність | історик |
Джерела та література ред.
- Варварцев М. М. Ларош Гастон [Архівовано 3 квітня 2013 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
|
Це незавершена стаття про французького політика чи політикиню. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |