Гастон Армелін

французький письменник

Гастон Армелін (25 січня 1860(1860-01-25), Монтобан — 18 листопада 1941(1941-11-18), Париж) — французький поет і астроном, творець календаря Армеліна.

Гастон Армелін
фр. Gaston Armelin
Народився 25 січня 1860(1860-01-25)[1]
Монтобан
Помер 18 листопада 1941(1941-11-18) (81 рік)
Париж
·емболія
Поховання Пер-Лашез і Grave of Armelind
Країна  Франція
Діяльність письменник, астроном
Вчителі Каролюс-Дюран
Знання мов французька
Нагороди

Біографія ред.

Народився в Монтобані 25 січня 1860 року[2]. Дитинство провів у Нормандії[2]. У віці 18-ти років переїхав у Париж. Там став працювати у військовому міністерстві, де і пропрацював усе життя[2]. Був удостоєний звання вищого офіцера Ордена Почесного легіону[2]. У 1887 році вступив до Французького астрономічного товариства, ставши його 42-м членом[2]. У 1890 році став членом Бюро цього товариства. Протягом десяти років виконував функції помічника секретаря астрономічного товариства[2].

Захоплювався живописом (його наставником був Каролюс-Дюран)[2]. Портрет молодої дівчини роботи Армеліна навіть виставлявся в Паризькому салоні[2]. Видав кілька збірок віршів і поем, деякі з яких були удостоєні низки престижних французьких літературних премій. Був членом комітету Товариства французьких поетів, членом Ради директорів Фонду Віктора-Гюго та інших[2].

 
Могила Гастона Армеліна

Помер 18 листопада 1941 року від емболії[2]. Похований у Парижі на кладовищі Пер-Лашез.

Календар Армеліна ред.

28 лютого 1887 року відбулися 2-гі збори Французького астрономічного товариства, на якому було оголошено конкурс зі створення всесвітнього календаря[2]. У грудні 1887 року було визначено переможця конкурсу, яким став проект календаря, підготовлений Гастоном Армеліном[2]. Саме цей проєкт переміг у конкурсі та отримав першу премію Французького астрономічного товариства. Пізніше цей проект календаря обговорювали у Французькій академії наук[3].

У 1937 року Міжнародний комітет з реформи календаря виніс на обговорення Ліги Націй проєкт календаря Армеліна, який був попередньо схвалений урядами 70 країн[4]. Однак почалася Друга світова війна, яка призупинила роботу зі всесвітньої реформи календаря[4].

1954 року на 18-й сесії економічної та соціальної ради ООН було повторно схвалено проєкт всесвітнього календаря, в основі якого лежав календар Армеліна, який і було запропоновано до обговорення на Генеральній Асамблеї[4]. Однак через позицію Ватикану, який виступив проти календаря, проект було відхилено[4].

Бібліографія ред.

Поезія ред.

  • 1888 — Земля предків — La Terre des aïeux
  • 1890 — Слава переможених (Фламмаріон) — La gloire des vaincus (Flammarion)
  • 1892 — Ангел Жанни — L'Angelus de Jeanne
  • 1897 — Золота книга 1870 — Le livre d'or de 1870
  • 1899 — Архангел битв — L'Archange des batailles
  • 1903 — Ваграм — Wagram
  • 1904 — Сонцестояння, або Вірші, прочитані на вечірці на честь літнього сонцестояння на Ейфелевій вежі, 21 червня 1904 року — Solstice, poésie dite à la fête du solstice d'été, sur la tour Eiffel, le 21 juin 1904
  • 1904 — Поля битв Гельвеції — Champs de bataille d'Helvétie
  • 1905 — Поема про Велику армію, Швабію, Австрію та Моравію (1805) — Le Poème de la grande armée, Souabe, Autriche, Moravie (1805)
  • 1920 — Буколіки Вергілія — Les Bucoliques de Virgile
  • 1922 — Жирар де В'єнн (віршований переклад Каролінгського циклу) — Girard de Vienne. Chanson de geste d'après le trouvère Bertrand de Bar (L'Epopée carlovingienne)
  • 1926 — Орлеаніда. Суд Божевільного короля, історична поема — L'Orléanide. La Cour du roi fou, poème historique
  • 1929 — Ож'є Датчанин і дитинство Роланда (віршований переклад Каролінгського циклу) — Ogier le Danois et l'enfance de Roland (L'épopée carlovingienne)

Наукові праці ред.

Нагороди ред.

Літературні премії ред.

Наукові нагороди ред.

Сім'я ред.

  • Сестра — місіс Депінче (Depincée)
  • Син — Гастон Армелін

Примітки ред.

  1. база даних Léonoreministère de la Culture.
  2. а б в г д е ж и к л м н Flammarion, G. C. Gaston Armelin. // L'Astronomie, vol. 56, 1942, pp. 169.
  3. Campbell W.W. Shall we reform the calendar? // Publications of the Astronomical Society of the Pacific, 1919. P. 150—157.
  4. а б в г Морозов С. Л. Единый универсальный календарь и его применение в мировой экономике, астронавигации и религии в эпоху четвёртой промышленной революции: автореферат дис. … доктора экономических наук: 08.00.13 / Морозов Сергей Львович; [Место защиты: Центр. эконом.-мат. ин-т РАН (ЦЭМИ)]. — Москва, 2017. — 55 с.
  5. а б в Gaston Armelin. // Офіційний сайт Французької академії
  6. Annual Report of the Board of Regents of the Smithsonian Institution. Smithsonian Institution. Board of Regents, 1890. P. 193.
  7. The Observatory. Vol. 11. // Harvard University, 1888. P. 73.
  8. Oberth, M. & Montagne, M. P. Prix et Medailles Decernes par la Societe. // L'Astronomie, vol. 46, 1932, pp. 343—344.