Відкрити головне меню

Гоаріна Михайлівна Гаспарян, Гоар Гаспарян (вірм. Գոհար Միքայելի Գասպարյան, уроджена Гоар Мікаелівна Хачатрян; нар. 14 грудня 1924, Каїр, Королівство Єгипет — пом. 16 травня 2007, Єреван, Вірменія) — вірменська радянська оперна співачка (лірико-колоратурне сопрано), народна артистка Вірменської РСР, народна артистка СРСР (1956). Професор Єреванської консерваторії

Гоар Гаспарян
вірм. Գոհար Միքայելի Գասպարյան
Основна інформація
Повне ім'я Гаспарян Гоаріна Михайлівна
Дата народження 14 грудня 1924(1924-12-14)
Місце народження Каїр, Королівство Єгипет
Дата смерті 16 травня 2007(2007-05-16) (82 роки)
Місце смерті Єреван, Вірменія
Громадянство Єгипет Єгипет, СРСР СРСР, Вірменія Вірменія
Національність вірменка
Професія Оперна співачка
Освіта Каїрська консерваторія
Праця в операх Вірменський театр опери та балету імені О. А. Спендіарова
Співацький голос лірико-колоратурне сопрано
Нагороди Герой Соціалістичної Праці Державна премія СРСР Народний артист СРСР Народний артист Вірменської РСР Державна премія Вірменської РСР
Орден Святого Месропа Маштоца
Файли у Вікісховищі?

Зміст

БіографіяРедагувати

Народилась в Каїрі в родині крупного єгипетського дипломата. Оперному мистецтву в Каїрській консерваторії її навчили італійські професори В. Карро і Е. Фельдман. У 1940—1948 роках була солісткою Єгипетського державного радіо. У 1948 році переїхала до Вірменії. З 1949 року співала в Єреванському театрі опери та балету імені О. А. Спендіарова. Викладала в Єреванській консерваторії.

Померла 16 травня 2007 року в Єревані. Похована в Пантеоні імені Комітаса міста Єревана.

ТворчістьРедагувати

Після Гоар Гаспарян ніхто більше не зумів узяти ноту «соль» третьої октави. Її діапазон на три-чотири ноти ширше діапазону всесвітньо відомих співачок, а тембр особливий, впізнаваний з першої ноти.

З великим успіхом гастролювала у Польщі, Угорщині, Англії, Франції, Японії, США, Канаді, Бразилії, Мексиці.

ПартіїРедагувати

 
Концертна афіша Гоар Гаспарян, 1969 рік

На сцені Національного Академічного театру опери та балету Вірменії вона виступала в головних ролях в 23 операх, а в її концертному репертуарі знайшли місце понад 500 творів.

КінематографРедагувати

Знялась у декількох музичних фільмах:

  • Концерт мастерів мистецтва Вірменії (1954)
  • В цей святковий вечір (1959)
  • Співає Гоар Гаспарян (1964)

РодинаРедагувати

Батько Гоар Гаспарян був крупним єгипетським дипломатом, тому уряд Єгипту спочатку не хотів відпускати його до Вірменії. В свою чергу, родина не хотіла відпускати ще досить юну співачку одну на історичну батьківщину, тому її видали заміж. Від першого чоловіка вона отримала прізвище, під яким прославилась у всьому світі. В подальшому, через особисте втручання Сталіна, її батька таки відпустили до Вірменії.

Вдруге Гоар вийшла заміж вже у Вірменії, закохавшись у свого учня, молодого співака Єреванської опери Тиграна Левоняна (1936—2004). Прожила з ним у шлюбі 47 років до самої його смерті. ЇЇ другий чоловік також став відомим оперним співаком, народним артистом Вірменії, а з 1991 року — директором Єреванського театру опери та балету імені О. А. Спендіарова. Дочка — Седа Левонян (1949).

Призи та нагородиРедагувати

ВідгукиРедагувати

  • «Птахи навчили Гоар співати, а вона їх — щебетати» (патріарх Вірменської поезії Аветік Ісаакян, що назвав співачку «вірменським соловейком»)
  • «Ні за яких обставин не поміняв би квиток на „Травіату“ з Гоар Гаспарян на найкращий спектакль за участю Ренати Тібальді» (відомий італійський музичний критик надавав перевагу Гаспарян над ідолом італійських меломанів Ренатою Тібальді, яку порівнювали тільки з іншою великою — Марією Каллас)
  • «Такі гіганти, як Гоар Мікаелівна, народжуються раз на століття. Найскладніші твори світових класиків, часом здаються неможливими для виконання, в гаспарянівсьому трактуванні не тільки отримують нове життя, але і стають вище авторської трактовки. Гоар — зірка вокального мистецтва і коштує декількох сузір'їв.» (Народна артистка СРСР Зара Долуханян)
  • «Якщо говорити про головне етапно-еталонне явище нашої вокальної школи, то це, безумовно, Гоар Гаспарян. Сьогодні нам надзвичайно важливо усвідомити, що є ще явище, якому, як Таврізяну, призначено залишатися в однині. Як людині, який досяг вершини Арарату і який, озирнувшись, бачить, що поруч немає нікого …» (директор Єреванського театру опери та балету імені О. А. Спендіарова, народний артист Вірменії Тигран Левонян)

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати