Відкрити головне меню

Юрій Миколайович Га́рін (рос. Юрий Николаевич Гарин; 12 травня 1955, Самарканд, Узбецька РСР) — відомий радянський і російський дитячий хокейний тренер. З 1982 рік а і по теперішній час керує дитячо-юнацьким спортивним клубом «Харламовець» м. Гусь-Хрустальний. Присвоєно почесне звання Заслуженого вчителя Російської Федерації і звання Ветеран праці. Дитячі хокейні команди під керівництвом тренерської роботи ставали багаторазовими володарями призу змагань «Золота шайба» і брали участь в матчах міжнародного рівня з командою м. Рійгімякі (Фінляндія). Організував «Групу здоров'я» і провів перший чемпіонат з хокею з шайбою серед аматорських команд району за останні 10 років.

Гарін Юрій Миколайович
Garin Yuri.jpg
Народився 12 травня 1955(1955-05-12) (64 роки)
м. Самарканд, Узбецька РСР
Зріст 1,69 м
Вага 75 кг
Позиція центральний нападник
Кидок лівою
Клуб Золота шайба
Кол. команди
Харламовець
«Кварц» (19761977)
«Труд», «Хімік», «Спартак», «Витязь» (19782004 ),
«Харламовець» (19772004)
Нац. збірна Flag of Russia.svg Росія
Ігрова кар'єра 1977 — 2004

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в сім'ї військовослужбовця в м. Самарканд Узбецької РСР. У п'ять років, після комісування батька з армії, сім'я переїхала жити в м. Гусь-Хрустальний. Поступив вчитися в середню освітню школу № 12. З першого класу грав в футбол і хокей, виступав за дитячу хокейну команду «Маяк», бере участь у щорічному змаганні «Золота шайба», як нападник. Пізніше брав участь у щорічних змаганнях «Шкіряний м'яч». Після школи був призваний до лав Радянської Армії. Після демобілізації з армії в 1975 році повернувся в м. Гусь-Хрустальний. Початок трудової діяльності — завод кварцового скла, пізніше на заводі «Скловолокно». Грав у міських хокейних командах «Кварц» від «заводу кварцового скла», командах «Праця», «Хімік», «Спартак» від заводу «Скловолокно». У 1975 році місто відвідали легендарні радянські хокеїсти Валерій Харламов, Володимир Петров і Борис Михайлов і після зустрічі з ними було вирішено організувати дитячий хокейний клуб на честь імені Валерія Харламова і гідно нести честь його імені. У 1977 році одружився, має двох дітей. З 1982 року очолив дитячо-юнацький спортивний клуб «Харламовець» і керує досі. За час існування клубу отримав безліч дипломів і почесних грамот за розвиток спорту в місті та Владимирській області від різних міських, обласних і федеральних комітетів з розвитку спорту.

ДосягненняРедагувати

ХокеїстРедагувати

Участь у щорічних міських та обласних змаганнях першої і другої груп по хокею з шайбою за різні команди міста. Неодноразова участь у фіналі обласних змагань і одночасно тренерська робота дитячих команд на громадських засадах.

ТренерРедагувати

Вихованці у наш час[коли?] грають за міські та обласні команди на дитячих та юнацьких змаганнях різного типу. Серед вихованців так само є ті, які продовжили тренерську роботу з дітьми різних вікових груп:

  • Молодша (5—8 років);
  • Середня (8—10 років);
  • Старша (10—12 років)

Багатьох з хлопців ще в ранньому віці доглядають юнацькі клуби і запрошують на співбесіду з наступною пропозицією виступати за їхні клуби. Серед вихованців клубу «Харламовець»:

  • Артур Топорков — нападник, який виступає за хокейний клуб «Володимир», єдиний гравець у складі команди з Владимирської області;
  • Бовикін Олексій — дитячий тренер з хокею з шайбою р. Гусь-Хрустальний;
  • Юнаки, які виступають за міські та обласні збірні з хокею з шайбою;
  • Юнаки, які грають у Рязанських дитячих хокейних клубах.

Директор клубуРедагувати

На посаді директора організував роботу клубу[1], дозвілля для дітей та дорослих не лише району, де знаходиться клуб, а й для всього міста. У 90-ті роки, коли припинилося фінансова і матеріальна підтримка клубу з боку міських підприємств, не тільки зумів зберегти роботу клубу, а й організувати участь дитячих команд на місцевих, обласних та міжнародних змаганнях. В наш час[коли?] продовжує розвивати і підтримувати дитячо-юнацький спортивний клуб «Харламовець» у робочому стані, при неодноразових спробах закрити клуб з боку влади міста та відсутності фінансування.

ПриміткиРедагувати

  1. Анатолий Малышев. Это клуб имени Валерия Харламова. «Эхо Мещёры». 

Див. такожРедагувати