Гарбузов Василь Федорович

Василь Федорович Гарбузов (3 липня 1911, місто Бєлгород, тепер Бєлгородської області, Російська Федерація — 12 листопада 1985, місто Москва) — радянський діяч, голова Держплану УРСР, міністр фінансів СРСР. Герой Соціалістичної Праці (2.07.1981). Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5-11-го скликань. Член ЦК КПРС у 1961—1985 р. Кандидат економічних наук (1939), доцент (1940).

Гарбузов Василь Федорович
Народився	3 липня 1911(1911-07-03) Бєлгород, Курська губернія, Російська імперія
Помер	12 листопада 1985(1985-11-12) (74 роки) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	економіст, політик
Alma mater	ДТЕУ
Науковий ступінь	кандидат економічних наук
Знання мов	російська
Членство	ЦК КПРС
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився 3 липня (20 червня) 1911 року в місті Бєлгороді Курської губернії в родині робітника-кравця.

Закінчив фабрично-заводське училище. У 1925—1930 роках — учень столяра, столяр, робітник-мебляр державного лісозаводу в місті Харкові. У 1930 році відправлений районним комітетом комсомолу на навчання до Харківського фінансово-економічного інституту.

У 1933 закінчив Харківський фінансово-економічний інститут, а у 1936 році — аспірантуру при інституті.

У 1936—1941 роках — викладач, керівник курсу, виконувач обов'язків завідувача кафедри політекономії, консультант-методист, декан факультету Харківського фінансово-економічного інституту.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1942—1943 роках — старший інспектор, заступник начальника управління Народного комісаріату фінансів Киргизької РСР.

У 1943—1944 роках — консультант секретаріату народного комісара фінансів СРСР у Москві, заступник директора фінансово-економічного інституту у місті Харкові.

У липні 1944 — травні 1950 року — директор Київського фінансово-економічного інституту та завідувач кафедри політичної економії інституту. Обирався членом Вченої ради Інституту економіки Академії наук Української РСР, членом правління Товариства для поширення політичних і наукових знань Української РСР.

4 травня 1950 — 28 листопада 1952 року — голова Державної планової комісії (Держплану) Української РСР.

У 1952—1953 роках — заступник, у 1953 — травні 1960 року — 1-й заступник міністра фінансів СРСР.

16 травня 1960 — 12 листопада 1985 року — міністр фінансів СРСР.

Похований на Новодівочому кладовищі Москви.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (2.07.1981)
• чотири ордени Леніна (3.07.1961, 31.12.1966, 2.07.1971, 2.07.1981)
• орден Трудового Червоного Прапора (27.02.1959)
• медалі

Література

• Депутаты Верховного Совета СССР. 9-й созыв — 1974 р.

Посилання

• [1]^{[недоступне посилання з липня 2019]}