Гарбузов Василь Федорович

радянський політик (1911-1985)

Василь Федорович Гарбузов (3 липня 1911, місто Бєлгород, тепер Бєлгородської області, Російська Федерація — 12 листопада 1985, місто Москва) — радянський діяч, голова Держплану УРСР, міністр фінансів СРСР. Герой Соціалістичної Праці (2.07.1981). Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання. Депутат Верховної Ради СРСР 5-11-го скликань. Член ЦК КПРС у 1961—1985 р. Кандидат економічних наук (1939), доцент (1940).

Гарбузов Василь Федорович
Народився3 липня 1911(1911-07-03)
Бєлгород, Курська губернія, Російська імперія
Помер12 листопада 1985(1985-11-12) (74 роки)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьекономіст, політик
Alma materДТЕУ
Науковий ступінькандидат економічних наук
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора

Біографія

ред.

Народився 3 липня (20 червня) 1911 року в місті Бєлгороді Курської губернії в родині робітника-кравця.

Закінчив фабрично-заводське училище. У 1925—1930 роках — учень столяра, столяр, робітник-мебляр державного лісозаводу в місті Харкові. У 1930 році відправлений районним комітетом комсомолу на навчання до Харківського фінансово-економічного інституту.

У 1933 закінчив Харківський фінансово-економічний інститут, а у 1936 році — аспірантуру при інституті.

У 1936—1941 роках — викладач, керівник курсу, виконувач обов'язків завідувача кафедри політекономії, консультант-методист, декан факультету Харківського фінансово-економічного інституту.

Член ВКП(б) з 1939 року.

У 1942—1943 роках — старший інспектор, заступник начальника управління Народного комісаріату фінансів Киргизької РСР.

У 1943—1944 роках — консультант секретаріату народного комісара фінансів СРСР у Москві, заступник директора фінансово-економічного інституту у місті Харкові.

У липні 1944 — травні 1950 року — директор Київського фінансово-економічного інституту та завідувач кафедри політичної економії інституту. Обирався членом Вченої ради Інституту економіки Академії наук Української РСР, членом правління Товариства для поширення політичних і наукових знань Української РСР.

4 травня 1950 — 28 листопада 1952 року — голова Державної планової комісії (Держплану) Української РСР.

У 1952—1953 роках — заступник, у 1953 — травні 1960 року — 1-й заступник міністра фінансів СРСР.

16 травня 1960 — 12 листопада 1985 року — міністр фінансів СРСР.

Похований на Новодівочому кладовищі Москви.

Нагороди

ред.

Література

ред.
  • Депутаты Верховного Совета СССР. 9-й созыв — 1974 р.

Посилання

ред.
  • [1][недоступне посилання з липня 2019]