Гаочан

(Перенаправлено з Гаочанг)

Гаочан (кит.: ; піньїнь: Gāochāng) — стародавня військова колонія, заснована гунськими правителями у I ст. до Р. Х.. в Турфанській западині, за 30 км від сучасного Турфану. Один з перших центрів буддизму на території Китаю (поблизу — Безекликська печера тисячі будд). Руїни вперше були досліджені на початку XX століття Альбертом фон Лекока.

Гаочан
спр. китайська: 高昌故城

Turpan-gaochang-d10.jpg
Основні дані
42°51′10″ пн. ш. 89°31′45″ сх. д. / 42.85277777780577679° пн. ш. 89.52916666669477763° сх. д. / 42.85277777780577679; 89.52916666669477763Координати: 42°51′10″ пн. ш. 89°31′45″ сх. д. / 42.85277777780577679° пн. ш. 89.52916666669477763° сх. д. / 42.85277777780577679; 89.52916666669477763
Країна Flag of the People's Republic of China.svg КНР
Адмінодиниця Сіньцзян-Уйгурський автономний район
Площа 459,97 га і 51 207,8 га
Часовий пояс UTC+8 (Сіньцзян-Уйгурський автономний район)
OSM 153310 ·R (Сіньцзян-Уйгурський автономний район)
Міська влада
Мапа


CMNS: Гаочан у Вікісховищі
Руїни Гаочана

У I ст. н. е. китайська держава Хань під час свого першого завоювання Західного Краю заснувала серед місцевих тохарських міст-держав своє військове поселення в Турфані. 420 р. колонія китайських поселенців Гаочан добровільно визнала над собою владу держави Північна Лян. У 437 р. китаєць Гань Шуан захопив владу в місті та відокремився від гунської держави Північна Лян, розташованої в коридорі Хесі (провінція Ганьсу). Таким чином він фактично заснував самостійну державу Гаочан. У 439 р. держава Північна Лян була завойована табгачсько-китайською державою Північного Китаю Тоба-Вей і її гунські правителі рушили на захід, шукаючи нових земель. 442 р. вони захопили Гаочан, вигнавши Гань Шуаня, і стали там правити. У 460 р. оаза була взята жужаньськими військами, які перебили місцевих гунів та віддали владу династії переселенців з Китаю. Кілька разів правителі Гаочану визнавали себе васалами жужанів, теле, ефталітів, тюрків та китайських держав, бажаючи зберегти свій суверенітет. Гаочан був державою, що входила у Великий Шовковий Шлях, і розбагатіла на торговельній діяльності. На початку 6 ст. Гаочан підкорив своїй владі всі дрібні міста і князівства Турфану.

Після заснування у Китаї династії Тан в Гаочан стали стікатися прихильники скинутої династії Суй. У 628 р. через Гаочан проїжджав відомий паломник Сюаньцзан. У 640 р., як пише Л. Н. Гумільов, місто зазнав нападу армії танського імператора: Імперські війська підійшли до столиці, засипали рів і закидали місто камінням з облогових знарядь. Молодий князь з'явився у імперський табір, благаючи прийняти капітуляцію, але головнокомандувач дав сигнал до нападу, і з Гаочаном було покінчено. Швидкість, з якою імперська армія взяла гаочанську фортецю, справила на місцевих жителів неабияке враження. Двадцять два міста здалися без бою.

Китайські завоювання в 7 ст.

Розорена Гаочан була перетворена на фортецю Танської імперії (під назвою Січжоу). У зв'язку з наступом пустелі оаза знелюдніла та остаточно залишена жителями у XIV столітті.

Князі ГаочануРедагувати

Гунська династія

Династія Кань

Династія Чжан

Династія Ма

Династія Цюй

Невідома династія

  • ім'я невідоме — 613—619

Династія Цюй

ДжерелаРедагувати

  • Л. Н. Гумилев. Хунны в Китае. Санкт-Петербург. «Абрис». 1994. 272с. с.143,163,175,182,200.
  • Л. Н. Гумилев. Древние тюрки. Москва. Айрис-пресс. 2012. 560с. с.247-249.